О, рунвісти! Я Вас кличу на велику і небезпечну дорогу! Слабі духом з нами не підуть. На великій дорозі скаженіють гураґани, метушаться змовники, інтернаціональні пірати, професійні душителі України. І на цій дорозі ми роковані боротися, і на цій дорозі ми роковані творити нову вдачу Людини Української — Завойовника великих і небезпечних доріг. Нині лише завойовники душі і тіла мають право володіти волею. Не бійтеся впасти на великій дорозі між великими! Бійтеся впасти на короткій дорозі, перелякавшись зайця, який з переполоху вискочив з-під куща.
6. Ти шукаєш віри? Ти посилаєш послів, щоб вони довідалися, "яка віра краща"? Стукай у двері глузду і логіки. Віри на світі немає, а коли є, то лише та, яку ти сам створив. Тобою створена віра — це твоя рідна Дитина. На світі мало дітовбивців. Ти свою Дитину плекаєш, бачачи в ній свій неспокій, свою пристрасть, свої хиби, звички, розкіш, бачачи в ній своє духовне і тілесне "Я". Чи варто посилати послів, щоб вони на чужій землі знайшли СЕБЕ? Наївна простота. Відважні і розумні люди віри не шукають. Вони самі її творять — вони і їхній народ — одна духовна субстанція, ритм одного дихання.
О, рунвісти! Я добротний, що Ви зрозуміли найвеличнішу мудрість світу, і йдете зі мною пліч-о-пліч. Я Вас веду, щоб Ви були самі собою, щоб Ви самі творили свою віру -свою святу духовну Дитину, своє творче "Я". Там, де є Мисль, там є Людина.
7. Ти хочеш волі? Самопоневолений. Чесна воля любить, щоб її лицарі були мужніми людьми. Волю вижебрати не можна. Коли людині ніхто не забороняє вільно мислити, а вона мислить, як раб муштрований, і каже "хочу волі", лікуйте її душу. Здорова душа вільна. Вільні люди живуть вільно, або вмирають в боротьбі за волю, вони — сутність волі. Вони її мають не лише для себе, вони її прагнуть передати поневоленим братам. Хто живе в ярмі і не хоче розлучитися з ярмом, тому треба дати два ярма. Порив до волі має бути більший, як до життя. Коли в людині ця охота гасне, тоді вона стає рабом.
О, рунвісти! Воля — це Ви, воля — це Ваша Рідна Віра, Ваші організовані Мислі, Ваші національні пристрасті.
8. Ти любиш безпутню юрбу? Юрба не любить тих, які її розуміють, вона сама себе не розуміє. Вона нині квітами стрічає титана, щоб завтра його каменувати. Вона нині обожнює Мазепу, щоб завтра брати участь у проголошенні йому християнської анатеми.
О, рунвісти! Потрапивши в юрбу чужовірів, відчуйте в ній свою святу самітність. Юрба, в якій царює дух чужовір'я, не може Вас гіпнотизувати, хвилювати, звеличати, вести, вчити. Ви — нові люди. Вам належить завтрашнє сонце України. Самітність — проба Ваших сил. Жити в юрбі, зберігаючи своє самітне "Я", можуть лише лицарі Мудрости. О, рунвісти! Я Вас відділив від грецько-латинського християнізму і від москвинського комунізму, щоб Ви самі відчули свою володарську самітність, щоб у Вашій світлій душі родилися нові Почування, нові Мислі, нові Звички. Самітність виплекає у Вас віру в себе, надію на себе, довір'я до себе, виплекає зосередження мислі і рівновагу збудження.
Народ-Велетень має бути САМІТНИМ. Між народами ніколи рівности не було. Той народ, який проповідує "рівність", в душі притаює певність, що всі народи йому зобов'язані поклонятися за таку "рівність". Наша честь Дажбожа — ми народам не поклоняємося і від народів поклонів не відбираємо. Ф. Достоєвський учив, щоб всі народи поклонилися москвинам — народові "богоносцеві". Клясичним "богоносцем" є осел. В. Лєнін учив, що москвини "історією покликані" грати "першу роль". Хай вони грають "першу роль" на своїх інструментах самі для себе!
9. Ти любиш похвали? Будь обережний. Коли тебе хвалять блазні, ти пропащий. Вони тебе хвалять, щоб здобути довір'я і потім тебе продати. Коли тебе обмовляють спритні майстри наклепів і чорними фарбами малюють твій образ, ти світла людина. Золото і в болоті лишається золотом.
О, рунвісти! Найчесніший той, хто хвалить сам себе! Учіться самі себе хвалити ділом творчим, словом мудрим, відвагою, жертвенністю. Блазні не люблять ту людину, яка сама себе своєю мозолистою працею хвалить. Вони вважають, що така людина плекає "культ особи" (термін створений большевиками не має місця в нашому житті). Училище, в якому немає культу учителя, має вибиті вікна, з нього виходять дезертири, свавільники, самолюбні профани. Культ рідного учителя, це значить культ науки, культ перемоги, культ волі, культ Духовної Самодисципліни. Не ждіть ні від кого похвали — самі себе хваліть священною боротьбою, мудрістю, працею, самодисципліною.
10. Ти любиш сам себе? Мало хто володіє цією святою любов'ю — вона належить вибранцям. Самі себе любити можуть лише великі люди, у них слово — Чин, у них — обов'язок — Святість, у них воля — Мета. О, рунвісти! Я хочу, щоб всі Ви самі себе любили такою любов'ю!