Выбрать главу

Чому князь Володимир примушував киян зраджувати ті ідеали, які були для них рідними, святими?"
- Він боявся лишитися сам з вірою грецькою.
3. "Кияни вірили, що ліс — святиня божа, у лісі не можна смітити. Криниці, ставки, ріки не можна бруднити, у них свята вода — цілющий Божий дар, даний людям і всьому живому світові".
Він (князь Володимир) карав тих киян, які вірили, що ліси, поля, ріки є Божою бла­го­даттю. Він у покараних відбирав доми, скотину, землю. Відібрані маєтки він роздавав тим киянам, які починали обожнювати прибулих з Греції архиєреїв (старших жерців).
Між киянами постало роз'єднання — кия­нин почав ставитися з недовір'ям до киянина, брат зненавидів брата.
"Не думайте, що я прийшов, щоб спокій на землю принести. Я не спокій принести при­йшов, а меча. Я прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з матір'ю, невістку із свекрухою її" (Маттей, 10, 34-36).
Чому він (князь Володимир), як пише літописець-монах Нестор, хрестив Україну (Русь) "вогнем і мечем?"
- Він хрестив "вогнем і мечем" тому, що прибулі з Константинополя грецькі архиєреї благословляли насильницьке хрещення.
У праці "Рим і Візантія — вони хрести­ти­муть Україну-Русь?", я пишу, що в Константи­нополі в часи імператора Лева Третього (717-741) біля святої Софії в 722 році грецькі архиєреї хрестили жидів "вогнем і мечем".
У Константинополі жила громада христи­ян (монтаністів), яка визнавала науку свого Учителя Монтана. Вони вірили, що христи­янин не повинен брати в руку меча.

Їх (монтаністів) було мечами пригнано на площу гіподрому (біля святої Софії). Коли архиєреї почали монтаністів хрестити, вони (монтаністи) самі себе облили оливою і спа­лили. У Візантії було поширене переконання: той, хто приймає віру Візантії, стає рабом Візантії.
У грецьких (візантійських) архиєреїв була мета — при допомозі грецької ортодоксії пере­творити Україну (Русь) в духовну колонію Візантії.
Вони киянам відкрито казали: у вас тепер віра грецька, і ви є греками. У палатах вашого князя грецькі порядки, грецькі ікони. І князь ваш одягнений по-грецькому. І церква у Києві по-грецькому названа Софією.
4. "Вони (грецькі архиєреї), щоб зрада Рідної Віри України (Руси) стала справою модною і святою, проголосили князя Володи­мира святим грецької ортодоксії.
Учителю, що Ви думаєте про таку свя­тість?"
- Найблагородніша в світі любов має ім'я Вірність. Вірність звеличує людину. Вірність облагороднює душу і розум.
Найжахливіша в світі зрада — синівська зрада. Князь Володимир зрадив свого батька Святослава. Він зрадив рідну віру — значить він зрадив свою гідність.
Зрада всюди і завжди є зрадою, і особливо брудною вона стає тоді, коли її проголо­шують святою.
5. "Біблія — святість, і він (князь Володи­мир) поступав так, як написано у "Святій Біблії""?
- Ні. Він поступав так, як йому казали грецькі архиєреї. "Свята Біблія" вважає, що той, хто зраджує віру батьків своїх, той, хто зраджує свого Бога, є жахливим злочинцем.
"Нехай не буде в тебе чужого Бога, і щоб ти не поклонявся перед чужоземним Богом" (Псальми, 81, 9).
"Коли брат твій.., або син твій чи дочка твоя, чи жона серця твого, чи приятель твій любий, як душа твоя, та буде підмовляти тебе тайком, говорячи: "Нумо, будемо служити іншим Богам, яких не знав ні ти, ні батьки твої. Богам народів, що навкруги вас, близько до тебе, чи далеко від тебе, від одного кінця землі до другого кінця землі, то не приставай на волю його і не слухай його, і нехай не зна­йде він ласки в очах твоїх, і не змилосердься до нього, і не сховаєш його. Ні! Ти повинен вбити його. Рука твоя буде перва на страту його, а потім рука всього люду"" (5 кн. Мойсея, 13, 1 — 11).
Коли появиться пророк такий, який кликатиме рідну віру зрадити, а чужу прийняти, ви "мусите вбити сього пророка", "Сим робом викоринете зло поміж вас" (5 кн. Мойсея, 13, 5).
"Нехай інші народи ходять, кожний в ім'я свого Бога, а ми ходитимемо в ім'я Бога нашого" (Пророк Михей, 4, 5).
6. "У Рідній Вірі України (Руси) були зображення (статуї). Вони стояли у Священ­них Гаях, біля Могил Предків. Архиєреї грецької ортодоксії з своїм зятем — князем Володимиром розбивали і в Дніпро вкидали ці зображення (образи). По-грецькому "образ" значить "ідол"?"
- Кияни не чули слова "ідол". Вони казали "образ Бога". Вони знали, що образ Бога не є Богом. Але та пошана, яку вони давали образові Бога, на їхню думку, йшла до Бога Вічного і Всюдисущого.