З грецького слова "еідос", що значить "вигляд", "форма", "образ", "малюнок", "статуя", "ікона", "портрет", виникло слово "ідол".
Сумеріяни, єгиптяни, персіяни, греки, римляни (і в цьому числі й біблійні жиди) поклонялися образам, зображенням (ідолам).
Ідоли Сумерії, які були створені 5000 літ тому на берегах Тигру-Евфрату, помогли археологам і антропологам визначити, хто були сумеріяни — творці чарівної культури людства.
Ідоли Греції, які сьогодні стоять у Атенах і які були 2000 років тому зроблені, звеличують культуру Грецького народу, і вони пильно охоронені державою. Щороку мільйони туристів оглядають їх.
У Греції на грошах (драхмах) сьогодні красуються ідоли (зображення Зевса, Посейдона). У Ню-Йорку в будинку Об'єднаних Націй є постійна виставка. На виставці народи себе звеличують скарбами своєї культури. На цій виставці культуру Греції звеличує не ритуалістика грецької ортодоксії, а ідол Зевса, привезений греками з Атен. Ідол — це ідея.
Ідоли (зображення), які були в Києві — це були скарби народної творчости. Грецькі архиєреї зі своїм зятем понищили скарби народної творчости (намогильники, образи Богів, предків, володарів). І на їхніх місцях поставили образи (ідоли), привезені з Греції, ідоли (ікони) святої Варвари, святого Миколая, святого Юрія, і сотні їм подібних.
У християнській релігії (грецької і латинської інтерпретації) церквою канонізоване ідолопоклонство. І, щоб його трохи обмежити, папа римський нещодавно сказав, що таких святих, як Варвара, Микола, Юрій і сотні їм подібних, в дійсності ніколи не було. Образи (ідоли) цих святих були придумані греками для виховання християн у вірі Христовій.
Той, хто цілує прапор Вітчизни і перед ним клонить чоло, є ідолопоклонником, він поклоняється (віддає пошану) символові, образові чи знаменові — творінню рук людських. Я не знайшов у світі такої релігії, такого духовного світогляду, де б не було ознак ідолопоклонства.
Коли сини і дочки цілують прапор Вітчизни своєї і поклоном вшановують його, це ідолопоклонство (це вшанування святощів Вітчизни) має світлі почування. Поклоніння ідолові (образові), символові — це те саме, що поклоніння ідеї.
Грецькі слова "ідол" і "ідея" мають споріднені поняття. Коли грецькі архиєреї у Києві казали: "Зневажайте ідола України (Руси)!", вони розуміли, що це значить "Зневажайте ідею духовної незалежности України (Руси)! Зневажайте, тепер у вас віра грецька, віра грецька — правдива, православна!".
Ідолопоклонство, принесене греками в Україну (Русь), репрезентує грецьку релігійну ідеологію. Ідолопоклонство, принесене москвинами в Україну (Русь), репрезентує москвинську релігійну ідеологію — релігію лєнінського атеїзму.
Москвинські большевики в Києві порубали і попалили ідолів грецької ортодоксії, щоб на їхніх місцях поставити ідоли (образи) Лєніна, Свердлова, Калініна, Брежнєва і сотні їм подібних.
Вони (москвинські большевики) створили державну атеїстичну релігію. Вони біля ідола Лєніна складають присяги, вінчаються і молитовно кажуть: "Лєнін — святість наша".
"Віру святу я візьму в Лєніна", — молиться комуніст-поет Платон Воронько (журнал "Вітчизна", вересень, 1964 р.). Комуніст-поет Павло Тичина (у "Літературній Україні", за 16 жовтня 1970 року) пише, що солдат, утікши з німецького полону, "стрінувся в лісі з окресленням статуї Лєніна". "Він, упавши перед Лєніном, обнімає ноги його і просить Лєніна пробачити йому смертний гріх його великий — а саме те, що він військове звання своє зганьбив".
У працях "Як двоєвір'я пригноблює духовні сили народу?" і "Пощо украв єси Боги мої?", я докладніше оповідаю про походження і значення ідолопоклонства в історії людства.
7. "Після Америки, Японія вважається країною великої технології і культури. Є думка, що японці — народ великої духовної енергії, моралі, дисципліни, обрядности і гостинности. Вони сьогодні обожнюють добрі явища природи. Чому їм їхня (паґанська) віра не шкодить? Чому архиєреї грецької ортодоксії постійно (ось вже десять століть!) учать українців у церквах, щоб вони рідну віру України (Руси) ненавиділи?"
- У світі є любов і є ненависть. Щоб українці грецьку ортодоксію любили більше, як самі себе, їх треба в церкві навчити ненавидіти рідну віру України (Руси).
Легко тримати в неволі той народ, який має комплекс меншої вартости. Щоб народ мав комплекс меншої вартости, треба його в церкві навчити зневажливо ставитися до себе, (до джерел рідної культури — до звичаїв і обрядів предків своїх). Коли б архиєреї грецької ортодоксії говорили прихильно про рідну віру України (Руси), українці залишили б їх і почали б сумувати за вірою батьків своїх — за ідеєю незалежної духовости.
8. "Чому для народу Рідна Віра є дорогою?"
- Чому для дитини рідна мати є дорогою? Рідна віра (кожна рідна віра) є не тільки вірою.
Рідна віра — духовне багатство народу. Духовне багатство народу — труд багатьох поколінь. У рідній вірі народ освячує свою правду, бачить свою дорогу життя.
У рідній вірі, як зорі в криниці, відображаються многовікові історичні події народу, відображаються помилки народу і вміння виправляти помилки, уміння вчитися на помилках.
У рідній вірі таяться, як святеє святих, приватні, інтимні почування народу, бачення світу, визначення, що таке Бог і що таке людина. У рідній вірі увічнюється пам'ять народного серця.