Выбрать главу

ДЕНЬ 50

1. Українські етнографи визначили, що "Без належного знання дохристиянських віру­вань годі зрозуміти історію Української куль­тури та літератури як давньої, так і нової, бо вона завжди оперує з народними віруваннями, обрядами, переказами, піснями, і таке інше".
Без належного знання рідної віри України-Руси, українець-русич не може правильно зрозуміти себе. Не може правильно знати, хто він є? Українська культура і література відображають історію розвитку Української Національної Свідомости. Відображають особ­ливості вдачі Українського Єства. Пра­вильна Національна Свідомість там, де пра­вильне зрозуміння історії нації. Де Форма і Зміст життя народу узгоджені.
У національній культурі (і так було, є і буде) визначений духовний рівень нації. Ви­значені шляхи творення національної само­сві­домости. Знаємо: людина родиться два рази. Перший раз — тілесно, другий раз — духовно. На­ція, яка має повноцінну національну куль­туру, спроможна виховувати повноцінних синів і дочок. Повноцінна національна куль­тура ознаменовує самобутній (справді само­бутній) стиль життя нації. Культура зріднює народ, ощасливлює, одухотворює і облаго­род­нює тоді, коли вона повноцінна: рідна Формою й Змістом.


(Слово "форма" значить "вигляд". Форма не є додатком до Змісту. І Зміст не є додатком до Форми. Між Формою і Змістом (при нор­мальних обставинах) панує узгодженість. Форма бере участь у творенні Змісту. А Зміст — у творенні Форми. Коли Зміст і Форма уз­годжені, тоді по Змісту можна пізнати Форму, а по Формі — Зміст.
Людина — її Форма і Зміст узгоджені, зла­годжені. Злагодженість значить гармоній­ність, погодженість, одностайність. Якщо б людина мала кінцівки такої форми, як лапи в лева, вона б не була людиною).
2. Духовне життя людини пізнається по змісту її світогляду. Світогляд — усталений погляд на життя людей, Бога, віру, природу, мислення, почування. Світогляд — невидимі окуляри, крізь які людина дивиться на світ, на себе й людей.
Світогляд українця-русича самобутньо формувався тисячоліттями. Формувався на основі набутих знань життя, творчих досвідів і навиків. І збагачувався моральними, релігій­ними і естетичними якостями.
Є різні світогляди. Наприклад, світогляд ескімоса відрізняється від світогляду папуаса. (Підсоння, спосіб здобування харчу, геогра­фічні особливості віддзеркалені в світоглядах племен). Грек епохи Олександра Македонсь­кого світоглядом відрізнявся від грека епохи Константина (засновника Константинополя). Українець-русич епохи царя Святослава Іго­ровича світоглядом відрізнявся від українця-русича епохи гетмана Богдана Хмельниць­кого.
3. Житель Кенії і житель Швеції відріз­няються формою (виглядом): будовою черепа, носа, губ, волосся. І відрізняються змістом — поглядом на життя, складом психічних особливостей, життєвих досвідів і навиків.