Выбрать главу

Вино — напій серця, а коли воно робиться напоєм розуму, тоді серце стає безсовісним, а розум — глупим, а вино — прокляттям.
23. "Як ставитися до гомосексуалізму?"
- Рідна Українська Національна Віра — Віра природня, віра здорової душі і здорового розуму. Гомосексуаліст — людина проти­при­род­нього статевого потягу: прагне мати ста­тевий зв'язок з особою своєї статі. Усе, що в людині протиприродне, принижує єство її.
24. "Чи Ви оправдуєте нерівні подружжя?"
- Любов вірна, ніжна, приємна — краса лю­дя­ности. Любов — почуття вище, як бідність, багатство, старість, молодість. Любов — осо­бисті почування людини, на які ніхто не має права зазіхати, жорстоко в них вторгатися. Ширше про це оповідаю у Сімох Законах Правильного Життя.
Добре, щоб дівчина одружувалася своє­часно. Ті дівчата, які себе присвячують науці, мистецтву, громадській праці, звичайно, одружуватися не спішать. Розумний той юнак, який, одружуючись, має в руках ремесло, здіб­ність віддано трудитися. Він і вона повинні дбати, щоб діти мали не тільки відповідні умо­ви для життя, а й рідний спосіб життя, щоб вони самі себе не загубили на хвилях жи­тейського моря.
25. "Учителю, та людина доброго слова не варта; я її добре знаю. Чому Ви з нею розмовляєте?"
- Варта та людина доброго слова чи ні — але вона є людиною. Кожна людина хоче бути ви­слухана, підбадьорена — заохочена до доброї праці, збагачена надією на краще завтра. Коли вона зла, я повинен з нею розмовляти, щоб вона подобрішала.
Чому кажеш: "та людина?" У кожної лю­дини є ім'я і прізвище. Людина може знати тисячі слів високоякісних, милих. Та най­кра­щим для неї словом завжди буде її ім'я.

Інколи розумні, але не виховані (або жор­стокі чи перебільшено соромливі) люди не говорять людині (рідній чи знайомій) її ім'я. Я раджу тобі: зустрічаючись і прощаючись з милим для тебе чи немилим одновірцем, м'яко кажи: "Доброю дня, Побратиме Мирославе, приємно вас бачити", "До побачення, По­сестро Ладо, приємно було у Вас гостювати".
26 "Чому в однієї людини приятелів хоч гать гати, а в іншої — й з свічкою вдень не знайдеш?"
- Знаємо: не всі люди народжені одна­ковими, рівними за розумом, почуваннями, талантами, ростом, здоров'ям. Кожна людина має щось своє, щось неповторне.
Кожний хоче приятелювати з людиною доброї вдачі. Є люди, які обдаровані вмінням подобатися людям. "Як це вміння відчути?" Візьму два приклади: є два диригенти — одного співаки люблять, а другого — недолюблюють. Чому? "Гей, куди потягнув, випив чи з гу­лянки вертаєшся?" І співак з сорому не знає, де себе подіти? І співати вже не хочеться, і голос став, як у хворого. "Приятелю дорогий, до­звольте вам помогти. У вас вийде добре, спі­вайте: до-ре-мі.., так, так, у вас може вийти ще краще!"
У кожної людини розвинене почуття са­молюбства, самооцінки. Ніяка людина не хоче бути принижена. Коли вважаєш себе лю­диною вихованою, то так виправляй помилку ближнього свого, щоб він мав на душі приємність. Не кажи: "Гей, помилка!" Підійди і лагідно: "Дозвольте вам помогти". Приємно, коли людина сама каже: "Вибачте, я помилив­ся". Знаємо: чим гірше вихована людина, тим тяжче їй признатися до помилки.
27. "Учителю Лев Силенко, а де ж молодь? Я молода людина, не люблю старших, хочу бути між молодими".
- Не любиш старших? А я, коли був молодим, любив слухати старших людей, шанував їх. І з ними приятелював. Старі діди були моїми учителями, оповідали про життєві досвіди. І я був їхнім уважним слухачем, і мав до них багато запитань.
Не думай, що ти кращий тому, що молодший. Не потішай себе обманом. Моло­дість, як сад, швидко відцвітає: повіє вітерець і опалі пелюстки летять, і гинуть. Ти молодий, умій гордитися не молодістю, а добрими ділами, знаннями, уміннями, які обіцяють дати корисні плоди твоєму народові і твоїй майбутній родині. Сад славиться не квітами, а плодами.
28. "Учителю, я людина старша й бачу: люди тепер зіпсовані. Я до них промову виголошую, а вони позіхають. А коли кінчив промовляти, радісно плещуть".
- У позіханні часто винуваті не тільки слу­хачі, а й — промовець. Промовець, який дуже багато говорить про себе, принижує не тільки себе, а й слухачів. Знаю одного побратима, який втомлює людей оповіданнями про себе, і потім журиться, що слухачів немає.
Є одна порада: зустрівшись з приятелем, скажи щось таке, щоб він усміхнувся. Спитай: "Як ваше здоров'я?" Коли скаже: "Добре", скажи: "Гарно виглядаєте", а коли почне казати: "Дуже чуюся хворим", вислови щире співчуття. Вислухай історію хвороби, коли він почне оповідати: терпеливо вислухай. Хто вміє слухати ближнього, той є приємною людиною.