На прощання подавай руку не для відчепности, сухої обрядности, а з щирістю, з почуттями, які йдуть з душі, і які можна читати в очах. Але й щирість не завжди приємна: що з того, що людина говорить щиро, коли її щирости не хочеться любити тому, що вона висловлена по-грубіянському.
29. "Учителю, чому Ви мого приятеля назвали безстидником?"
- Безстидником є той, хто не стидається при кожній нагоді псувати громаді настрій надокучливими, надоїдливими примхами, капризами, забаганками. За дрібнички до ближнього прискіпується.
І дрібнички використовує, щоб оформити недрібничкове обвинувачення, щоб завдати біль нелюбому побратимові. І використовує своє громадське становище, щоб задовольнити свої особисті свавільні (безладні) бажання.
Безстидник в ім'я задоволення свого свавільного бажання готовий до руїни допровадити добрі громадські справи. Він очманілий свавільним духом "Чорної ради". Безстидник сам своїм безстидством виснажує свою життєву силу й ближчих своїх, і затруює атмосферу громадського життя.
30. "Ви хочете, щоб усі віруючі Святині Дажбожої були однаковими?"
- Я щойно сказав: однакових людей немає. Віруючі є і повинні бути різними, але не розрізненими. Повинні бути вільними, але не свавільними. Повинні бути незалежними як особистості, і залежними як члени громади.
Гляньте на пальці! П'ять різних пальців. І сила, краса, щастя і здібність їхня в тому, що всі вони діють узгоджено: усі залежні один від одного в праці, обов'язках, настроях, почуваннях. Коли хворіє один палець, то всі чотири відчувають: і всі прагнуть йому помогти перемогти хворобу. Їм дає силу їхня взаємозалежність. Уміймо незалежно шукати щастя й силу у взаємозалежності!
31. "Учителю, я чув, що Ви любите говорити з талановитими людьми?"
- Я люблю говорити з людьми, які до мене звертаються з запитаннями. І мають позитивне думання. Народ, який має великий відсоток позитивно думаючих людей, вважається народом багатої душевної енергії. Негативно думаючі люди невпевнені самі в себе. Їм тяжко догодити, вони безпричинно пригноблені, легко гніваються, не захоплюються новими ідеями, ризикування їм мало властиве.
Чутливі й пристрасні люди вважаються цікавими. Сім хиб людських не люблю: лякливість, довге спання, злобність, лінивість, байдужість, балакучість, роздратованість.
Велич людини не в її талантові, а у вольовості її таланту. Я бачив у цирку талановиту мавпу. І думав: цю мавпу не ощасливлює її талант. У джунглях між одноплемінниками, живучи природнім життям, вона б була щасливішою. Долю талановитих мавп мали треновані раби.
Їхній талант довгі роки використовувався у цирку політпропаганди, організованої Московитією. Що вартий талант без вольовости?
32. "Учителю, Ви кажете, що людина повинна сама себе покращувати, виконуючи Сім Законів Правильного Життя. З чого почати день самовдосконалення?"
- З того, з чого почалася людина: з слова. Слово — найдосконаліша саморепрезентація людини. І тому слово у твоїй мові повинне бути високої якости. З високоякісних слів будуй думку не тільки високоякісну, а й красиву, пристрасну, окрилену розвиненою уявою, яскраву — точну й глибоку.
Слова низької якости принижують тебе і того, до кого ти промовляєш. Остерігайся грубим словом ранити душу нелюбому побратимові. Ранити душу словом недостойним можуть тільки недостойні.
Словами високої якости ти підносиш вартість свого серця, красу і силу мислення. Слова високої якости — могутня зброя. Оперуй нею розсудливо і благородно. Раджу особливо уважно ставитися до писаного слова. Отримав образливого листа — на образу не відповідай образою. Не будь таким, як той, хто образив тебе.
У образливому листі знайди промінь доброти, і дай на промінь відповідь, обминувши тьму образ. Та найкраща відповідь на образливий лист — мовчання. А коли бажаєш відповісти, то дай нагоду написаному листові пару днів полежати на столі. Заспокоївшись, порозумнішаєш і не схочеш посилати листа, написаного розумом, який був ослаблений гнівом.
33. "Чи Ви караєте тих, хто Вас зраджує? Чи у Вашій науці оправдана кара смерти?"
- Я не каратель. Я проповідую доброту: найдорожча в житті та доброта, яка йде від доброго серця до доброго. Я нікого силою до моєї науки не навертаю. Кому моя наука дорога, той іде зі мною, а кому — ні, той не приходить до мене. А хто прийшов до мене, щоб мене зневажати, того я не чую.
Хто зрадив мене, той зрадив свій рідний шлях життя, зрадив свою віру, зрадив гідність свого "я". Зрадою рідного шляху життя ще ніхто себе не ощасливив.