Выбрать главу

52. "Розуміння бога, існуючі в націо­нальних і інтернаціональних релігіях, створені людьми. Чи можна їх вважати досконалими, завершеними?"
- Розуміння Бога тисячоліттями удоско­на­люється. І є боротьба не тільки між поняттями про Бога, а й між протилежними трактуван­нями якогось одного поняття, наприклад, греки-християни, латини-християни, несто­ріяни-християни. Вірячи в одного Бога, вони мають різні поняття про Бога.
Знаємо: Аристотель вірив, що Бог — жит­тєва Суть, Абсолют. А що таке "абсолют"? У Плятона "абсолют" — Ідеї, у Ґегеля — Світовий Дух".
У часи падіння Візантії відбувався Фло­рентійський собор. На соборі Ґеоргій Плефон (в 1439 р.) сказав латинам, що греки знайдуть спасіння тільки у відродженні грецької (гел­ленської) філософії і обрядности. Він мав на увазі Аристотеля. Правильно: народ пови­нен шукати спасіння у своїх самобутніх духовних творіннях.
53. "У "Біблії" написано, що бог Елогим створив світ. Є вислови: "І сказав Бог"".
- Кому Бог сказав? З ким говорив? Хто каже: "Бог Елогим", той демонструє свою безпорадність. Слово "Елогим" значить "Бо­ги". У оригінальному скрипті "Тори" було написано: "І сказали Елогим", тобто, "Боги". Рабіни в місті Олександрії (Єгипет), перекла­даючи "Тору" на грецьку мову, робили до­вільні редагування. Вони були поліпшувачами жидівського розуміння Бога.
54. "Чому греки-християни кажуть, що тільки їхнє розуміння Бога правильне, а латини-християни — тільки їхнє?"

- Тому, що їхня релігійна культура озна­менована нетерпимістю до інакшевіруючих. Я кажу: монополії на розуміння Бога немає: кожному народові дане право мати рідне розуміння Бога. І нікому не дозволено позбавляти народ цих прав.
"Жидівська Енциклопедія" (1904 р., Ню Йорк) пише, що "Бог — Датель жидівських за­конів". Митрополит Іларіон (Огієнко) у книжці "Обоження людини" (Вінніпеµ, 1954, стор. 40) пише, що "Біблія" має двох Богів, різних за характером: "Старозавітній Єгова був Богом грізним, що наводив страх на лю­дей, а новозавітній Бог-Отець наш рідний, пов­ний любови, милосердний, чоловіко­любний".
Чи думав митрополит, висловлюючи такі теологічні міркування, що коли він помре, то буде відправлений до Єгови, що "наводить страх на людей", тобто, буде відправлений "на лоно Авраама?"
Авраам і Мойсей поклонялися "староза­вітньому Єгові — Богові грізному". І цей "грізний Бог", що "наводив страх на людей", був товаришем (другом) пастуха Авраама, і про це я читаю в "Біблії" (Ісая, 41, 8).
55. "Учителю, що найбільше принижує реліµію?"
- Невихованість мислення і почування, ре­лігійна нетолерантність, мілкодумна само­впев­неність. У "Євангеліях" (1 до Тимотея, 2, 5) читаю: "Один Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос". Євангелисти мають право так думати: але вони не мають права свою думку нав'язувати (і особливо вогнем і мечем) іншим людям.
Могаметани вірять, що є один Бог і Його останнім пророком є тільки Могамет. І могаметани ці переконання нав'язували чужим людям вогнем і мечем. Жиди вірять, що Мойсей є посередником між Богом і людьми. Японці вірять, що їхній цар (мікадо) є посередником між Богом і людьми, він сам є божеством.
56. "Значить — немає такого розуміння Бога, яке б було усім людством визнане?"
- Немає. Я вірю: величність Бога в тому, що Він дав людям волю розуміти Його так, як хто бажає. І вихована людина ніколи не буде казати: вір в Бога так, як я вірую, а ні — назву тебе безбожником.
Кожний розуміє Бога чи не розуміє так, як дозволяє йому розвиток його душі і розуму. Достойна віра дає право кожному народові вірити в Бога по-рідному. Франклін, Джефер­сон, Вольтер, Руссо, Нютон, Локк, Толланд вірили, що Бог — Творець Світу; Світ, Богом створений, розвивається за своїми природ­ні­ми законами, в діяння яких Бог не втруча­ється.
57. "Які Сковорода мав розуміння Бога?"
- Невиразні, і тому його називають пан­теїстом, деїстом, моністом, спірітуалістом, євангелістом. Він був ознайомлений з різними розуміннями Бога, але не усвідомив, що Українці можуть мати Рідну Українську Національну Віру — українське розуміння Бога.
58. "Є думка, що не Бог створив людину, а людина створила Бога по образу і подобію своєму: так сказав Феєрбах".