Выбрать главу

Ніцше не був людиною душевного здоро­в'я. Він безрозсудно вклав в уста Заратустрі світогляд заносливого німецького «суперме­на». Гітлер — учень Ніцше.
Совісні шукачі правди вважають, що коли б не було «Вед», створених в Оріяні (Україні), то не було б Заратустри, Будди. Коли б не було Заратустри і Будди, то юдаїзм, христи­янізм і мусульманізм не мали б духовного зразка для творення монотеїзму, демонології, анґелогії і есхатології.
25. Слово «Заратустра» створене з слів «Зара» і «Устра». Загально в науці встійнено, що слово «зара» значить «жовта», а «уштра» чи «устра» значить «верблюд». Заратустра — сторож жовтих верблюдів, або Жовтовер­блюд­­ний.
Є також пояснення (і про це пише «Ен­циклопедія Британіка» на сторінці 820, в книзі 23), що слово «зар» значить «олд», тобто «стар», або «яр». В українській мові і в сан­скриті слово «яр» значить «ярий», «зрілий», «старий», «сильний». Монголи, вторгнувшись в Русь (Україну), залишили нам слово «яр» в значенні «обрив», «западина», «пропасть», і тепер в нас слово «яр» має два значення.
Слова «Заратустра», «Будда», «Конфу­цій», «Христос» означають не прізвища, а титули. Знаємо, що слово «Христос» значить «Помазаний».
26. Медия — країна, в якій народився За­ратустра. Старинні анали Персії (Ірану) пи­шуть: «Заратустра був першою мудрою лю­диною. Він родився в Медиї тоді, коли воло­дарями цих земель були Скити — завойовники».
Історики, археологи Ірану не вважають Ски­тів Іранцями. Скити мають свою Вітчиз­ну, розташовану на північ від Чорного моря. І Нестор-літописець пише, що землі Русі «нази­вали Греки "великая Скитія"».
Не треба забувати, що «іранці-перси були тією самою расою, що й медіяни, вони були частиною оріянської родини. Так, як і всі інші оріяни, перси поклонялися одному Богові», -пише славний англійський авторитет Вільям Сміт на сторінці 501 у «Біблійному словнику», виданому в 1948 році в Філядельфії. Вільям Сміт, тут згадуючи про віру в одного Бога, має на увазі науку Заратустри.

27. Спітама — рідне прізвище Заратустри. Сло­во «Спітама» значить «Світлан», «світ­лий», «русявий». У санскриті «світ», в укра­їнців — «світло», «світлий». У Персії (Ірані) слово «спіт» вживається в значенні «світлий».
А. В. Вільямс Джаксон (професор індо-іранських мов, Колумбійський університет) у книзі «Зороастер», виданій в Ню Йорку (в 1901 році), пише (на сторінці 34), що «Пророк Заратустра — священик оріянської віри». На сторінках 35-36 він доводить обґрунтовано, що «Спітама — племенне ім'я Заратустри зна­чить «Світлий».
Спітама – ім'я скитське. Відомий історик В. В. Вокс у книзі «Неневия і Персополіс» пише, що «Заратустра був скитом». Греки слово Зара­тустра вимовили як Зороастер. Г. Ґ. Веллс у книзі «Нариси Історії», виданій в Ню Йорку в 1961 році, пише на сторінці 456, що «Зара­туст­ра, так як і Будда, був оріянином», на сторінці 243 він уточнює, «Оріянські пле­мена — це Скити».
28. Якщо історики майже однозгідно вва­жають, що Заратустра був Скитом (і дехто доводить, що Він прибув з берегів Дніпра зі Скитською кіннотою в 680 році (до «нашої ери») до Медиї, то в нас є велике хотіння почути Його мову.
Для прикладу тут подаю слова українсько-авестійські (заратустріянські): бій – рена (рана). Бог – Баґа, грабити (брати) – граб, булава – вадар, (той, що веде), ваакати (го­ворити) – вак, вдова – відава, вітер — вата, го­ра – гарі, дати – да, дерево – дауру, дощ – вар, думати – ман (манити), жінка – жані, жовта – зар, жить – жив, знати – зна, земля – зам, краяти – керет, мо­гут­ній – маган, м'ясо – гав (гав'ядина), небо – на­баг, новий – нава, пекти – пач, приємно – фрия, путь – паф, рана – хвара, ридати – руд, село – віс (поселення), сонце – вар, стояти – ста, скот – пасу, суша – гушка, темно – темаг, тепло – тап­та, тесати – таш, умирати – мар, устати – усста.
Я оживив нашу рідну мову, якою наші до­рогі предки говорили ще перед заснуванням Ри­му і перед написанням «Біблії» (П'яти­книж­жя Мойсея), і ті, які не розуміють цієї зна­чи­мости, будуть з мене сміятися, а ті, що здібні думати, глибоко задумаються; на основі дже­рел самі переконаються, що мої висновки правильні.
29. Ми докладніше ознайомимося з скит­сь­кою мовою, довідуючись про науку Зара­туст­ри та Його священні терміни. «Авести» — свя­щенні книги заратустріянізму. Слово «Авес­ти» зворушило душу мою, коли я довідався, що воно тотожне з санскритським словом «віста».
«Віста» значить «новини», «вісті», греки кажуть «євангелії» (благі вісті). Срі Бгаґват-Дгорма в книзі «Благовіщення Заратустри», виданій в Райкот (Індія), пояснює, що слово «Авести» рівнозначне англійському слову «нюс» (вісті).
Н. Р. Бенарджі у книзі «Залізний Вік Індії» пише, що «Авести» — священні зороас­тріян­ські тексти споріднені з Ведичним санскритом і вони виглядають як наріччя». Чому? Лавренс Міллс у книзі — «Роз'яснення вчення "Авест"», виданій в Бомбеї (Індія), пише, що «Мова «Авест» близька до Ведичного санскриту, який є його старшою сестрою».