Выбрать главу

99. У музеї «Вавилон» (біля Багдаду, Ірак) я оглядав печать царя Сумерії Ґудеї. Цар Ґудея жив 4350 років тому. В музейному по­яс­ненні читаю, що на печатці зображена подія: сумеріянський Бог Я (Бог Громовик) передає для царя Ґудеї «глек з небесною водою».
Санскритське слово «явана» значить «яв­лення», слово «айя» значить «поклоніння», «обожнення», «палка любов», а слово «я» має значення «іти», «хто», «явлення», «рух».
Санскритське слово «ва» значить «вода». Сучасне українське слово «вода» створене з двох санскритських слів «ва» і «да»; у санскриті слово «да» чи «дар», як ми вже зна­ємо, означає «дати», «дарити». «Ва да» (пиття дається) — вода. І гіттітське слово — «вадар» значить «вода».
100. Первооріянський бог Варуна, якого необачно переіменували на Перуна, має (у «Ве­дах») ім'я Ва. У «Ведах» слово «ва» зна­чить «вода», «океан», «дощ». Варуна — не­бесний Володар.
Гіттіти (оріянське плем'я) говорили санск­ритом, або — санскритським діялектом. Вони вживали слова «я ва» в значенні «являється вада», їхній релігійний термін «я ва» пояс­нюючи, кажу — «Той, хто ва дає» (Ява).
Професор Б. Грозний (мудрий син Чехії) найвизначніший у світі дослідник гіттітських гієрогліфів, символів і клинописів. Не зі всіма його твердженнями хочеться погодитися. Та я звернув увагу, що й він пояснює, що гіттіт­ський гієрогліф, зображений у формі стріли, гіттіти називали словом «я» в значенні «дія», «рух», «явище».
101. Недалеко на Захід від Анкари розко­пане гіттітське місто, яке 4200 років тому було гомінким і могутнім. Оглядаючи руїни цього міста, я довго задумано стояв біля статуї гіт­тітського Бога. Гіттітський Бог зображений з тризубом в руці (лінії тризуба енергічні, нагадують блискавицю). Цьому Богові гіттіти поклонялися, прибувши 5000 років тому з Оріяни (Праукраїни) на територію сучасної Туреччини і Палестини. У Палестині місто Геброн було заселене гіттітами.

Професор Б. Грозний на гіттітській пе­чат­ці в 1915 році прочитав слова «Чотири кам'яні глеки для Бога Яї» (Ява) чи Яяш. Обряд цей ознаменовує символічне звернення до Яви, щоб Він (Ява) послав дощ, напоїв людей (дітей своїх) і напоїв «маза»; гіттітське слово «ма за» значить «мати земля».
102. У Індії є спокійні й неупереджені істо­рики. У бібліотеці Делі університету, шукаючи довідок потрібних для «Мага Віри», я звернув увагу на книги Аясвамі Калянараман. У «Ар'я­таранджіні» (Сага Індо-Оріянів) у Пер­шому томі (репрезентованому вступним сло­вом президента Індії Радгакрішнана), вида­ному в Індії в 1968 році, Калянараман на 288 сторінці пише, що «Біблійний Ягве спорід­нений з Ява (Яяш) в дослідженні Грозного».
Калянараман пояснює, що оріянський (гіт­тітський) Бог Яяш (Ява) чи Яї був не тільки дателем дощу, а й охоронителем людей від диких звірів, про що й свідчать знайдені 300 невеликих амулетів.
Уточнюю: між південною Палестиною і Си­наєм жило невелике семітське плем'я Ке­ні­тів. На північ від Кенітів і на захід від Мерт­вого моря в городищі Геброн жили Гіттіти. Кеніти запозичили від Гіттітів поклоніння Яві.
Славнозвісний історик Річард фон дер Алм в 1862 році (і про це пише «Енциклопедія Британіка» на сторінці 106, в книзі 13, видання 1973 року) визначив, що «Ягве був Кенітським божеством, богом-громовиком».
В ім'я історичної правди Жидівська енцик­лопедія «Жидівський Народ» ( у книзі Пер­шій, на 250 сторінці) пояснює, що громовик «Ягве (Єгова) посилав дощ в передлітній час, благословив землю, щоб вона родила плоди і брав під опіку все, що хліборобові потрібне». Тобто, Ягве (Ягова) був Гіттітським Богом Перуном (Варуном).
103. Твердження, що ім'я біблійного Ягве (Єгова) походить з староукраїнського (сумері­яно-санскритського) слова «ява» (явність, буття, існування, присутність), доповнюю повідомленням «Енциклопедії Британіка».
«Енциклопедія Британіка» (у книзі 23, виданій 1973 р.) на сторінці 867 пише, що «Не треба відкидати походження Ягве з дієслова "явитися", "бути"». Що це є так — існує ви­прав­дання, підкріплене даними з Вавилон­ського тексту, мовного кореня «яву», «еву», що значить «явитися», «бути».
Відомо, що Сумеріяни — основоположники сумеріянської культури і цивілізації — гово­рили мовою спорідненою з санскритом. У санскриті (у «Ведах») слово «ява» значить «їжа», «ячмінь», «бути», «явитися».
104. У Шінто (в Рідній Японській Націона­ль­ній Вірі) є Богиня Аматерасу. Імператор Японії — Син Богині Аматерасу. Він (на­приклад, імператор Гірогіто) — японське живе божество. Він живий божественний символ віль­ної японської духовости, єдности, зрідне­ности.
Та немає в Шінто понять, що Богиня Ама­терасу з-поміж всіх народів вибрала Япон­сь­кий народ, щоб Японці були народом, Богом вибраним. Аматерасу — Мати Японська. Хіба мати вибирає дітей? Хіба діти вибирають матір?