Але де Ліра?
Дорослі озирнулися, потім жінка опустила мавпу, й та почала нишпорити по траві, ніби принюхуючись чи шукаючи сліди. У саду стояла тиша. Якщо Ліра була вже в кущах, вона нізащо не змогла б зрушити з місця зовсім безшумно, і тоді її відразу помітили б.
Сер Чарльз ледь чутно брязнув запобіжником пістолета й почав удивлятися в кущі. Вілу здалося, що очі старого зупинилися на ньому, але потім той перевів погляд далі.
Цієї миті обоє дорослих повернулися ліворуч — мавпа щось там почула. Вона миттю кинулася туди, де мала ховатися дівчинка, і Віл зрозумів, що за секунду тварина її знайде…
Але тут із кущів на траву вистрибнула смугаста кішка та зашипіла.
Мавпа почула це й відразу, ще в повітрі, розгорнулася. Було видно, що вона спантеличена, але її подив, мабуть, годі й порівнювати було зі здивуванням, яке охопило Віла. Золотава тварина скочила на лапи мордою до кішки, котра вигнула спину, задерла хвіст і тепер стояла боком до мавпи, шиплячи, плюючись та кидаючи їй виклик.
І мавпа прийняла його, кинувшись назустріч. Кішка відскочила, хрест-навхрест вдаривши по повітрю лапою, тим часом Ліра вже опинилася поруч із Вілом та разом з Пантелеймоном пірнула у вікно. До них долетів пронизливий крик кішки. Мавпа, морду котрої зачепили гострі пазурі, заверещала у відповідь і кинулася в обійми ані Кольтер, а кішка стрибнула в кущі свого світу та зникла з очей.
Пролізши крізь вікно, Віл знову почав намацувати пальцями його майже невловимі краї та защипувати, і коли від вікна залишалася тільки невелика щілина, крізь нього долетів звук поспішливих кроків та тріск гілок…
Але вікно вже зникло, і відразу запанувала абсолютна тиша. Віл опустився на коліна на росисту траву та намацав у кишені алетіометр.
— Ось він, — сказав хлопець.
Ліра взяла прилад. Віл тремтячими руками засунув ніж у піхви, ліг на траву, заплющив очі й незабаром відчув, як місяць купає його сріблом, а Ліра ніжними обережними рухами розв'язує бинт та затягує його знов. Тремтіння в його тілі поступово минало.
— О Віле, — почув він голос дівчинки, — я так вдячна тобі за все, що ти зробив!
— Сподіваюся, з кішкою все гаразд, — пробурмотів хлопець. — Вона схожа на мою Моксі. Мабуть, зараз вона вже вдома, у своєму рідному світі, й забула всі прикрощі.
— Знаєш, що мені здалося? На мить я подумала, що вона — твій деймон. Між іншим, вона зробила те, що мав би зробити гарний деймон. Ми врятували її, а вона — нас. Ходімо, Віле, не лежи на траві, вона волога. Якщо ти не ляжеш зараз у справжнє ліжко, то застудишся. Ходімо в отой великий будинок, там мусять бути ліжка, їжа та все інше. Я зроблю тобі нову пов'язку, зварю каву, приготую омлет — все, що забажаєш, а потім ми ляжемо спати. Тепер, коли в нас є алетіометр, нам нічого не загрожуватиме, ось побачиш. Я нічого не робитиму сама, лише допомагатиму тобі шукати батька, обіцяю…
Вона допомогла Вілу підвестися, й вони повільно пішли садом до великого будинку, що білів під місяцем.
10
Шаман
Лі Скоресбі зійшов на берег у порту в гирлі Єнісею та побачив, що це місце перебуває у стані хаосу — рибалки намагаються продати консервним заводам мізерні уломи невідомих видів риби, власники кораблів обурені тим, що влада, аби впоратися з наслідками підйому води, підвищила портовий збір, а мисливці сходяться до міста, неспроможні працювати через швидке танення тайги та панічне метушіння тварин.
Лі зрозумів, що йому буде дуже складно суходолом дістатися туди, куди йому треба: навіть у звичайні часи тайгова дорога являла собою очищену від лісу смуту мерзлої землі, а нині танула навіть вічна мерзлота, і поверхня. землі перетворилася на море багнюки.
Отже, Лі віддав на зберігання повітряну кулю й обладнання, на залишки золота найняв човен із бензиновим двигуном, придбав декілька бочок палива та їжу й вирушив проти течії.
Спочатку він просувався досить повільно. Течія була вельми швидкою, рівень води в Єнісеї суттєво піднявся, й ріка несла в океан усілякий бруд: стовбури дерев, гілки, трупи потонулих тварин, а одного разу Лі навіть побачив розпухлий труп людини. Невеличкий мотор працював на повну потужність, і Лі доводилося постійно стежити за тим, куди він пливе.