Выбрать главу

Шерідан поглянув на учасників наради. Крім Бейєрсдорфа, Хенка Рейдера та Фреда Елліота, тут був ще Білл Торп з Управління цивільної авіації. Відомий як в УЦА, такі за його межами своєю сварливою вдачею, Торп мав, проте, репутацію природженого детектива. Управління цивільної авіації було офіційним урядовим органом розслідування всіляких надзвичайних випадків з літаками.

Шерідан звернувся до Елліота:

— Розкажіть нам усе, що вам пощастило з'ясувати. Я хотів би, щоб кожен з присутніх робив у процесі наради свої зауваження. Це допоможе заповнити ті або ті прогалини.

Він кивнув Елліотові і той почав:

— Як я вже казав, у цій історії, без сумніву, не обійшлося без професіоналів. Дуже важливо усвідомити це з самого початку.

— Ви можете дещо додати до цього, Фреде, — перепинив його Щерідан і, не чекаючи відповіді, повів далі: — Ті, що захопили літак або винні в його зникненні, мали знати більше, ніж просто те, як провадити подібні операції. Вони повинні були мати точний льотний розклад літака ВПС. Більше того, льотний розклад з обмеженим доступом. Полковнику, — звернувся він до Рейдера, — як класифікуються перельоти транспортних літаків з ядерною зброєю?

— Як таємні, сер.

Шерідан знав це, але хотів почути відповідь Рейдера,

— І хто має до цього доступ?

— Один примірник розкладу звичайно отримують відповів дальні за зброю, — відказав Рейдер. — Оперативна служба має три примірники, з них один передають екіпажу і один — службі безпеки. Всі примірники реєструються у штабі ВПС, і розклад також передається шифром на місце призначення.

— А як же Федеральне управління авіації?

— Їм нічого не відомо, сер, — сказав Рейдер. — Вони, природно, знають розклад польотів, але ми ніколи не повідомляємо їх, навіть шифром, про транспортування ядерної зброї. Ми шифруємо політ як «особливий», але під цю категорію підпадає кілька видів перельотів.

Шерідан кивнув Елліотові, і той повів далі:

— Повернімось до того моменту, коли служби спостережень ря втратили літак з поля зору. Припинився як радіозв'язок, так. і радіолокаційне стеження. Вам відомо, що станція Моньюмент-Веллі не стежила за польотом. За кілька хвилин перед тим, як літак мав увійти в її зону, повністю припинилась подача електроенергії. — Елліот поглянув на присутніх. — І це не була аварія на лінії, — з притиском мовив він і взяв один з аркушів, які лежали перед ним. — Протягом тридцяти п'яти хвилин «сто тридцятка» мала перебувати в зоні контролю станції Моньюмент-Веллі. Ви всі знаєте загальне правило: якщо екіпаж чомусь не доповідає на чергову станцію, а надто при такому перельоті, негайно оголошується тривога. Ми за кілька хвилин перевіряємо всю лінію і знаходимо останню станцію, на якій екіпаж доповідав. Ті, хто полював на літак, знали про це. — Елліот спохмурнів. — Вони знали все до найменших дрібниць і тому влаштували так, щоб відсутність зв'язку з літаком не викликала підозри, оскільки станція не працювала.

Літак мав увійти під контроль Моньюмент-Веллі, як ми змогли встановити, о п'ятнадцятій чотирнадцять за місцевим часом. — Елліот відірвався від паперів і обвів поглядом усіх присутніх. — І ось о п'ятнадцятій нуль-дев'ять, знов-таки за місцевим часом… — Елліот наголосив останні два слова, давши зрозуміти, що йдеться саме про місцевий час, а не за Грінвічем чи ще про якийсь. — …Атож, о п'ятнадцятій нуль-дев'ять за місцевим часом енертокомплекс станції Моньюмент-Веллі було висаджено в повітря. Радіостанція та радар Моньюмент-Веллі розташовані на відстані трьох миль від енергокомплексу, тож злочинцям пощастило зруйнувати там усе дощенту, а їх ніхто й не бачив.

— І немає ніякого способу дізнатися, хто ж це був? — Бейєрсдорф поставив запитання, не сподіваючись дістати на нього задовільну відповідь.

— Поки що ми нічого не виявили, тільки з'ясували, де саме сталися вибухи, — замислено промовив Елліот. — Тепер, правда, там провадить розслідування ФБР…

Генерал Шерідан був відверто невдоволений цим повідомленням.

Вони й так під саму зав'язку ситі неприємностями, а тут ще зрушив свої легіони Гувер. І, як знав Шерідан, ФБР лише розпочне кампанію. Всякі розвідувальні та контррозвідувальні служби хлібом не годуй, а тільки дай їм таку ситуацію. Якщо найближчим часом вони не знайдуть «сто тридцятку», за ними крізь замкову шпарку почне підглядати ЦРУ, схильне за всім бачити підступи росіян. Ну, а коли вже ЦРУ з ногами забереться до них у ліжко, то й Управління національної безпеки неодмінно суне свого носа під простирадла. «Тільки цього нам бракувало», — думав до краю засмучений Шерідан. Тим часом Елліот вів далі: