— Прикрий його своїм дробовиком, Коліне.
Колін розгладив вуса забинтованою рукою, розчахнув навпіл обріз дробовика і зарядив у нього два патрони.
Сержант побачив, як у вікнах через дорогу показалося два-три обличчя, але сирен все одно не було чути, лише монотонне безперервне дзеленчання сигналізації, під звук якої широкоплечий хлопець увійшов до крамниці й наблизився до автомобіля. Взявши шаблю під пахву, він відчинив пасажирські дверцята вільною рукою і націлив револьвера на чоловіка, який там сидів. Сержант мимоволі стиснув зуби, чекаючи на гучний постріл.
Флінс щосили смикав ремінь безпеки, але чортів замок все одно не піддавався. Він спробував вивернутись. Піднявши коліна до підборіддя, крутнувся на сидінні, вперся ногами в пасажирські дверцята й підсунувся до батька, на водійське сидіння. І в цю мить побачив, як до крамниці увійшов чоловік із шаблею в одній руці та револьвером в іншій. Отже, тікати було вже запізно. Флінс навіть усвідомити не встиг, наскільки він перелякався.
Пасажирські дверцята рвучко відчинилися. Флінс побачив тьмяний поблиск ортодонтичної скоби, побачив, як чоловік підняв револьвера, і зрозумів, що не дістане його ударом ноги, як планував. Тому, охоплений відчаєм, він просто випростав ногу й доторкнувся нею до дверей. Звичайний черевик не помістився б поміж дверцятами та внутрішньою дверною ручкою, але Флінс на званий вечір взувся у старомодні гостроносі туфлі, які йому подарував Макбет, і носок одного з них проліз туди надзвичайно легко. Зиркнувши в чорну вічність, яка зяяла в стволі револьвера, Флінс щосили смикнув на себе двері. Вони з тріском гепнули чоловіка по зап’ястю й затиснули його в отворі. Револьвер із глухим стукотом упав на долівку.
Почулися матюки, а Флінс тим часом дотягнувся до ручки, з хряскотом зачинив двері, а іншою рукою заходився похапливо намацувати револьвера.
Та двері знову рвучко відчинились, і чоловік зі скобою на зубах заніс шаблюку над головою. Флінс помацав рукою під сидінням — куди ж подівся той чортів револьвер? Тієї миті Зубна Скоба, мабуть, здогадався, що для змаху шаблею йому забракне простору, тож вирішив натомість завдати нею колючого удару. Відвівши лікоть назад, він націлив шаблю на Флінса та кинувся на нього. Однак Флінс перехопив його на півдорозі, вдаривши обома ногами, від чого Скоба, незграбно, задкуючи, гепнувся спиною на скляний прилавок і розтрощив його на друзки.
— Коліне, — зітхнув сержант. — Будь ласка, сходи туди й поклади край цьому водевілю.
— Слухаю, начальнику. — Перед тим, як спішитися з мотоцикла, Колін перевірив, чи зможе натиснути на курок пальцем руки, яку Макбет проштрикнув кинджалом.
Флінс припинив опір, збагнувши, що потрапив у пастку і не зможе завчасно вивільнитися з ременя безпеки. Він лежав боком на сидінні, дивлячись, як хлоп із шаблюкою підвівся з-за розтрощеного прилавка, струшуючи з плечей скляні скалки. Цього разу він був обережнішим і став так, аби Флінс не зміг його дістати. Пересвідчився, що рука міцно тримає шаблю. Флінс здогадався, що Скоба націлюється туди, де зможе найшвидше завдати найбільшої шкоди: у пах.
— Гниле гівняне місто! — гаркнув хлоп, поплював на лезо, а потім відвів назад руку, зробив крок уперед і вишкірив у подобі посмішки свої зціплені зуби. В м’якому тьмяному світлі його скоба блиснула і на якусь мить стала подібною до асортименту ювелірної крамниці. Флінс підняв револьвер і вистрелив. Перед тим як нападник гепнувся додолу, хлопець встиг помітити, як посередині скоби утворилася маленька чорна дірочка.
М’які стримані звуки фортепіано приємно лоскотали Макбетові вуха.
— Шановні гості, знайомі, колеги та друзі нашого казино, — промовив він, обвівши поглядом обличчя довкола себе, — хоча ще і не всі ще приїхали, мені хотілося б від імені жінки, яку всі ви знаєте і якої побоюєтеся, — присутні стиха ввічливо засміялися й закивали головами убік радісно усміхненої Леді, — тепло привітати вас і запропонувати тост перед тим, як ми займемо свої місця за столом.
Колін закляк на місці, побачивши, як його побратим з півдня впав на підлогу. Звук пострілу потонув у вереску сигналізації, але в отворі між дверцятами та автомобілем він помітив руку з револьвером. Колін зреагував блискавично — і вистрілив. Побачив, що влучив, бо світла внутрішня панель дверцят враз почервоніла, скло осипалося, а револьвер упав на підлогу крамниці.