XII
Як тільки Арман пішов, у вікнах знов з’являються обличчя ла-рокців, а за хвильку всі вони висипають на головну вулицю.
Побачивши, що Арман утік, мов побитий собака, вони підбадьорюються. Проте страх
їхній остаточно ще не розвіявся, вони крадькома позирають на Фабрелятра, ніхто
з них не відважується прокоментувати сварку або потиснути руку Коленові. Але
всі розмовляють голосно, жваво жестикулюючи. Очі в них збуджено блищать. Я