Выбрать главу

— До того ж, не приховуватиму, що наша тут присутність, щоб не сказати все розслідування, не дасть нічого, крім вироку про невинуватість. І ваша участь нічого не змінить. Насправді наша ініціатива служить єдиній меті: впевнитись, що завтрашні чоловіки й жінки знатимуть, що такого роду насильство мало лише одне на меті — знущання зі свободи їхніх попередників. Я ж вам пропоную бути очима, вухами, які уважно відзначають, голосом, який викриває жахливу реальність: був час, коли офіцер сил правопорядку міг бити, калічити, вбивати, а ті, хто його найняв, його не чіпали й доручали йому захищати тих, у кого є статки, і знущатися з тих, у кого немає нічого... Може, таким чином у нас вийде покласти край цій прикрій традиції.

— Саме це я й робитиму, звертаючись до присяжних.

— Ви просто повторите те, що зараз сказали інші. У нас кількісна перевага, та у них перевага вагова. Ми наперед програли.

Їй знову й знову хочеться сперечатись. На кожне її заперечення він наводить неспростовні докази. Їй буде соромно за своє боягузтво: він обіцяє їй розділити її життя, сповнене звитяги й гостроти. Вона стане мовчазною співучасницею несправедливості: він благає її стати на службу волелюбній істині й допомагати її поширенню. Вона таким чином повторить достойну презирства поведінку заляканих істот, як ті, кого вона зустрічає щодня: він згадує сміливість тих репортерів, тих письменників, які, коли навіть самі й не беруть участі в боротьбі, прокладають дорогу праведності.

Але є дещо, чого він їй не каже.

* * *

Наступного дня після слухань у коронера Джошуа Ґерш­ман має зустріч з товаришами Беллою Ґордон, Лео Робінсом та Френком Бреслоу в квартирі останнього, яку той ділить з Беном Брусіловскі, бракувальником за покликанням, молодим чоловіком зі стрункою фігурою й обличчям, що нагадує писок лисиці: чорні пронизливі очі, довгі вії, тонкі губи, вузький гострий ніс і ніжні вуха. Порівняння може видатися іронічним, коли сприймати його так, як є, особливо щодо хлопця, який проводить години й години, оглядаючи яйця в пошуках недосконалості. Він працює на багатьох торговців птицею, включно з Ісааком Пекером, що на вулиці Де Буйон, комерсантом із промовистим прі­звищем, якому Бен і завдячує своїм прізвиськом: Пекер Пікер — Дятел Збирач.

— Якщо є кров, це не кошерно, і я їх відкладаю для гоїв. Найгірше бракувати яйця з коричневою шкаралупою, бо вони дорожчі і їх відправляють у верхнє місто, до заможних.

Присутні кивають, наче зі згодою, але тихо сподіваються, що він просто закип’ятить воду й зникне у невеличкій кімнатці, яку займає в кінці квартири. Та не так сталося, як гадалося.

— Тож я їх обслуговую, як лікар своїх хворих. Я вираховую, скільки там повітря, бо знаєте ж, що яйце втрачає щонайменше десять відсотків своєї ваги під час висиджування? Феномен випаровування. Хто б міг подумати? Перевіряю також кровообіг, підтверджую, чи йдеться про життєздатний ембріон, чи ні. Якщо зверху є чорна крапочка, — зразу викинути, поки не вибухнуло й не зіпсувало всю партію. І, само собою, воно опиняється на смітнику.

Він міг би продовжувати свій монолог годинами, вже так і робив, але Френк його ввічливо виставляє, трохи навіть занадто ввічливо, як на смак Лео, який не може приховати той факт, що його колега — закрійник текстилю, тоді коли він, гігант заввишки понад шість футів на зріст, ремонтує швейні машини й двигуни, не ходить по соціальних клубах і тримає целібат, хоча багато гарненьких дів­чат крутяться довкола нього, заворожені його природною галантністю і його майстерністю в лінді-гоп, відточеною старанним відвідуванням підпільного танцполу на заході міста.

На відміну від того, що було вирішено, на Джошуа че­кають лише орендатори квартири. Бен розвалився на старому канапе у вітальні, поглинутий читанням газети. Однак, щойно Джошуа переступив поріг, Френк схопив його за плечі й, не перестаючи його струшувати, повідомив, що Белла й інші — Білл Бейкер, Алек Ґолд, Кролл і Коен, музикант Теплицький, призовник Ефраїм Хайт, а ще той, кого називають Фред Роуз, чий вплив на партію стає все більшим, — були заарештовані, коли роздавали листівки на площі Філліпс під злим поглядом короля Едварда VII, а ще в тіні крилатого херувима, який розриває пута упередженості й цькувань.

— Антикомуністична бригада переслідувала їх аж до автовокзалу й влаштувала гармидер у Мʼюрейз Ланч. Цим справжнім бритам, мабуть, аж наснилося все це!

Джошуа не може втриматися, щоб не обізвати міцним слівцем секретаря Канадської Ліги захисту прав робітників: він же попередив її про небезпеки, які чигають на всіх активістів після смерті Микити Зінчука, про що дуже багато пишуть у газетах, більшість із яких засуджують протестувальників і вимагають викорінення більшовицького зла.