Понад усе я потерпав від палацового карлика. Коли я з кимось бесідував, а він біг повз, злобливий карлик ніколи не проминав нагоди поглузувати з мого зросту і зовнішності. Натомість я називав карлика братиком і цікавився, чи давно він не росте.
Одного разу під час обіду він так розсердився на мене за якусь шпильку, що, недовго думавши, видерся на стіл, схопив мене і кинув у глечик із вершками. Я б негайно потонув, якби не вмів плавати: моєї нянечки поруч не було, а королева так розгубилася, що лише голосно скрикнула з переляку. Глюмдалькліч миттю прибігла і виловила мене, однак я вже встиг наковтатися вершків. Мене перевдягнули і поклали в ліжко, але все обійшлося спотвореним костюмом, який довелося викинути. Відтоді карлик назавжди втратив прихильність королеви, а за тиждень вона його комусь подарувала; собі на велику втіху, більше я цього злісного вилупка не зустрічав.
Іще на самому початку мого життя в палаці він грубо позбиткувався наді мною. Коли під час одного з обідів подали мозкову кістку і королева спорожнила її, карлик одразу ж скочив на табурет, схопив мене за талію та сунув усередину жирної порожнини, що утворилася. Добре, що кістка встигла охолоти. Мені здалося принизливим кликати на допомогу, і мої ноги стирчали з отвору хвилину-дві, поки нянечка не витягла мене звідти. До мене долинув смішок її величності, але щойно королева побачила, який я засмучений, вона негайно розгнівалась. І якби не моє заступництво, карлика усунули б раніше.
Королева, треба сказати, досить часто підсміювалась із моїх страхів, питаючи, чи всі мої співвітчизники такі самі боягузи, як я. Одним із приводів для кепкувань було таке. Улітку тут повно мух; ці кляті комахи завбільшки з нашого жайворонка не давали мені жодної хвилини спокою. Вони то сідали на мою тарілку під час обіду і потирали брудні кудлаті кінцівки, то атакували моє обличчя, залишаючи на ньому клейку гидоту. Вони мерзенно пахли. Ніхто з велетнів мух, здавалося, не помічав, а для мене вони перетворювалися на справжню муку. Єдиним порятунком був ніж, яким я размахував, відбиваючись від цих тварюк і викликаючи загальний сміх.
Пригадую один із випадків, коли Глюмдалькліч уранці за ясної погоди поставила мою скриню на підвіконня розчиненого вікна, щоб я міг подихати свіжим повітрям. Мені не хотілося, щоб мою скриню підвішували так, як в Англії вішають на вікнах клітки з птахами. Я відчинив віконце і всівся за стіл, збираючись поснідати куснем здобного пирога. Моя нянечка пішла, щоб зварити свіжу каву. Несподівано у вікно влетіли декілька ос, яких привабив запах солодкої начинки. Кімната наповнилася дзижчанням, ніби враз загугнявили дві дюжини волинок. Оси заволоділи моїм сніданком і розшматували його, а потім закружляли над моєю бідною головою, жахнувши мене, – я бачив перед собою смертоносні жала. І все-таки мені вистачило хоробрості напасти на них, орудуючи ножем. Чотирьох я вбив, решту насилу відігнав, розмахуючи капелюхом, і відразу ж хутко зачинив вікно.
Оси були завбільшки з куріпку. Я витяг їхні жала, які сягали півтора дюйма завдовжки та були гострими, немов голка. Усі чотири екземпляри я зберіг і згодом показував у Європі разом із іншими рідкісними трофеями. По поверненні до Англії три з них я віддав до музею природи Грешем-коледжу, а одне залишив на згадку.
Розділ 4
Досить часто мені доводилося супроводжувати королеву в її поїздках. Зазвичай вона вирушала на околиці Лорбрульгруда. Іноді королева супроводжувала короля, але від столиці далеко не віддалялася й чекала на повернення його величності.
Країна велетнів простягається на шість тисяч миль углиб півострова, на північному сході відокремленого від материка гірським пасмом заввишки тридцять миль. Ці гори зовсім непрохідні, оскільки чимало їхніх вершин являють собою діючі вулкани. Ніхто не міг мені сказати, чи заселена земля по той бік гірського пасма. З трьох інших боків королівство оточував океан, проте в країні не було жодного зручного морського порту, тому що узбережжя і численні бухти були суцільно всіяні гострокінечними скелями, між якими вирують жорстокі хвилі прибою. Тому прибережна смуга доступна лише для найменших суден.