— Тепер порозмовляймо. То ви казали… — заговорив чоловік, коли ми розсілися перед каміном.
— Точніше, це ви казали, — поправив я.
Він мовчав, доки його сестра не повернулася з посудинами. Подав нам келихи, наповнивши, і ми всі четверо разом здійняли їх.
— За короля Регала! — проголосив він тост.
— За мого короля! — приязно виголосив я і випив. Бренді було добрим, Барріч оцінив би його.
— Король Регал радо послав би таких людей, як наш друг Нік, на шибеницю, — припустив чоловік.
— Чи, радше, до Королівського кола, — уточнив я і ледь зітхнув. — От так дилема. З одного боку, король Регал загрожує його життю. З іншого, якби король Регал не наклав ембарго на торгівлю з Горами, то як Нік заробляв би на життя? Я чув, що на всіх його родинних землях росте тепер лише каміння.
Чоловік співчутливо кивнув.
— Бідний Нік. Людина мусить щось робити, аби вижити.
— Що мусить, то мусить, — погодився я. — А інколи, щоб вижити, людина мусить перетнути ріку, навіть якщо король їй це забороняє.
— Справді мусить? — перепитав чоловік. — Це трохи не те саме, що переправити на той бік якийсь товар.
— Різниця невелика, — сказав я. — Якщо Нік добрий майстер свого фаху, то перше не повинне бути для нього набагато складнішим за друге. А я чув, що Нік добрий.
— Найкращий, — з тихою гордістю промовила дівчинка.
Брат кинув їй застережливий погляд.
— І що така людина запропонувала б за переправу? — тихо спитав він.
— Вона запропонувала б це самому Нікові, — лагідно відповів я.
Чоловік кілька хвилин дивився у вогонь. Тоді встав, подав мені руку.
— Нік Голдфаст. Моя сестра Пелф.
Опора й Багатство! Ну що ж.
— Том, — назвався я.
— Старлінг, — додала менестрелька.
Нік знову підняв свій келих.
— За добрий почин! — виголосив він, і ми знову випили. Потім сів і відразу ж спитав:
— Можемо розмовляти відверто?
Я кивнув.
— Якомога відвертіше. Ми чули, що ти переправляєш групу прочан через ріку, а тоді через кордон до Гірського королівства. Нам потрібна така ж послуга.
— За ту ж ціну, — сказала як проспівала Старлінг.
— Ніку, мені це не подобається, — зненацька втрутилася Пелф. — Хтось забагато молов язиком. Я відчувала, що нам не слід було братися за тих перших. Звідки нам знати…
— Ша. Це я ризикую, тож сам вирішую, що робитиму, а чого ні. А твоє єдине завдання — чекати тут і за всім пильнувати, доки мене нема. І простеж, щоб твій власний язик не молов нічого. — Він обернувся до мене: — По золотому наперед. Другий по той бік ріки. Третій на кордоні з Горами.
— Ах! — Ціна була приголомшливою. — Ми не можемо…
Зненацька Старлінг уп’ялася нігтями мені в зап’ястя. Я стулив пельку.
— Ти ніколи мене не переконаєш, що прочани заплатили стільки ж, — тихо сказала Старлінг.
— Вони мають власних коней і фургони. І запаси харчів теж. — Нік глипнув на нас, перехиливши голову. — А ви скидаєтеся на людей, які подорожують лише з тим, що в них на спині. І не більше.
— І нас куди легше сховати, ніж фургон з упряжкою. Дамо тобі золотого зараз і золотого на кордоні з Горами. За обох, — запропонувала Старлінг.
Він відкинувся на спинку крісла й помовчав кілька хвилин. Тоді знову налив усім по колу.
— Цього не досить, — сказав із жалем. — Та здогадуюся, що це й усе, що ви маєте.
Це було більше, ніж я мав. Сподівався, що, може, Старлінг має.
— Перевези нас за це через ріку, — запропонував я. — Звідти ми дістанемося самі.
Старлінг копнула мене під столом. Коли заговорила, здавалося, що звертається лише до мене.
— Він веде інших до кордону з Горами й через нього. Ми цілком можемо тішитися їхнім товариством усю дорогу. — Повернулася до Ніка. — Доведеться забрати нас аж до Гір.
Той відпив бренді. Тяжко зітхнув.
— Дуже перепрошую, та я хотів би побачити гроші, перш ніж ми вдаримо по руках.
Ми зі Старлінг перезирнулися.
— Нам треба порозмовляти віч-на-віч, — чемно сказала вона. — Стократно перепрошую.
Підвелася, взяла мене за руку, відвела в куток кімнати. Там прошепотіла:
— Чи ти ніколи в житті не торгувався? Даєш надто багато й надто швидко. Скільки в тебе насправді? Кажи.
Замість відповіді, я вивернув на долоню вміст свого капшука. Вона перебрала все так швидко, як сорока, що краде зерно. Вправно зважила монети в долоні.