— Мені жоден дикий кабан не губився, тож я не збираюся жодного з них шукати, — спогорда відповів він.
Загалом кажучи, я погоджувався з такими міркуваннями. Пам’ятаючи покалічену ногу Барріча, я волів бути дуже й дуже обережним з великими ікластими тваринами.
Кролики, — запропонував я Нічноокому. — Полюймо на кроликів.
Кролики для кроликів, — зневажливо пирхнув той і знову помчав уперед.
Я пропустив цю шпичку повз вуха. День видався саме для мандрівки — приємно прохолодний. Запахи зеленого лісу були для мене як повернення додому. Кеттрікен вела нас, заглибившись у власні думки, а Кеттл зі Старлінг прошкували позаду, зайняті розмовою. Кеттл і досі йшла найповільніше, але здавалося, що, відколи почалася наша подорож, стара набрала сили та витривалості. Та, вони обидві однаково були на зручній відстані від нас, коли я тихо спитав Блазня:
— Знаєш, що Старлінг вважає тебе жінкою?
Він повернувся, моргнув бровою і послав мені повітряний поцілунок.
— А хіба ж ні, прекрасний принцику?
— Я серйозно, — дорікнув я йому. — Вона гадає, що ти жінка, ще й закохана в мене. Думала, що минулого вечора у нас було любовне побачення.
— А хіба ж ні, мій соромливий? — Він глянув на мене так, що я скипів.
— Блазню, вважай! — перестеріг я його.
— Ах, — він раптом зітхнув. — Може, правда в тім, що я боюся показати їй свій доказ. А то потім усі чоловіки її розчаровуватимуть. — Значуще показав на себе.
Я спокійно на нього дивився, доки він не посерйознішав.
— Чи істотно, що вона думає? Хай собі думає те, в що їй найлегше повірити.
— Себто?
— Їй потрібен був хтось, кому вона могла би звіритись. На якийсь час вибрала мене. Може, їй легше було це зробити, повіривши, що я жінка. — Блазень знову зітхнув. — Оце єдине, до чого я так і не звик за всі роки, проведені між вашими людьми. Велика вага, яку ви прив’язуєте до статі.
— Ну, бо це важливо… — розпочав я.
— Дурня! — вигукнув він. — Це ж усього-на-всього звичайна гідравліка. Чого це важливо?
Я глипав на нього й не міг дібрати слів. Це все здавалося мені настільки очевидним, що нічого й казати. За кілька хвилин промовив:
— Не можеш просто сказати їй, що ти мужчина, і покласти цьому кінець?
— Це не було б кінцем, Фітце, — розсудливо відповів Блазень. Переліз через повалене дерево, почекав, доки і я це зроблю. — Далі вона захоче знати, чому я, як мужчина, її не прагну. Або це якийсь ґандж у мені, або ж я вбачаю якийсь ґандж у ній. Ні. Не думаю, що слід розмовляти на цю тему. Однак Старлінг має певні вади, притаманні загалу менестрелів. Вважає, що все на світі, хай яке особисте, має бути темою обговорення. Чи й ще краще, перетворене на пісню. О так!
Зненацька прибрав артистичної пози посеред лісового шляху. Його постава так скидалася на Старлінг, коли вона готувалася до співу, що я жахнувся. Озирнувся на менестрельку, аж тут Блазень раптом завів щиросерду пісню:
Який побачимо ми кут,
Як Блазень відливатиме?
Чи буде там западина?
Чи, може, щось звисатиме?
Я перевів очі зі Старлінг на Блазня. Він схилився у вишуканому поклоні, яким часто закінчував свої виступи. Мені водночас хотілося і розреготатися, і провалитися під землю. Я бачив, що Старлінг почервоніла та рвонулася вперед, але Кеттл піймала її за рукав і щось суворо сказала. Тоді обидві зиркнули на мене. Вже не вперше Блазнева ескапада засоромила мене, але ця була чи не найгострішою. Я відповів обом жінкам безпорадним жестом, тоді знову обернувся до Блазня. Він вистрибував собі лісовою дорогою. Я поквапився його наздогнати.
— Чи ти колись подумав про те, що можеш боляче вразити її почуття? — сердито спитав я.
— Я думав про них стільки ж, скільки й вона про мої. Теж не переймалася б, чи таке твердження може боляче вразити мене. — Він зненацька повернувся у мій бік, киваючи довгим пальцем. — Зізнайся. Ти поставив це запитання, не задумуючись, чи вразить воно моє марнославство. Як ти почувався б, якби я зажадав доказу, що ти мужчина? Ах! — Раптом його рамена опустилися, Блазень, здавалося, втратив усю енергію. — Чи варто марнувати на це слова, знаючи, з чим ми мусимо мірятися силами? Облиш, Фітце, а я теж так зроблю. Хай Старлінг каже про мене «вона», скільки її воля. Зроблю все, що в моїх силах, аби на це не зважати.