…Ти береш старезну медичну енциклопедію, підшивку якихось вижовтених, геть зачитаних газет і всідаєшся неподалік зграйки безтурботних студентів займатися самоосвітою. Кілька хлопчиків мажорного вигляду стріляють зацікавленими поглядами у твій бік. Тільки б не почали знайомитися, падлюки. І не спитали, «як пройти до бібліотеки». Саме так, ствердно, без жодного знаку питання.
З виглядом експерта розгортаєш газету.
— Посунься.
Скидаєш невдоволений погляд. До тебе, не питаючи дозволу, підсідає якийсь чоловічок років тридцяти п’яти зовні, в окулярах та пристойному темно-брунатному костюмі, котрий чомусь на ньому не сидить. Власне, все у ньому якось не ліпиться купи. Таке враження, що чоловічок сам собі не личить, а змінити в ньому й нема чого…
— Знаєш, який квадратний корінь із 3764928? — раптом запитує він.
— Не знаю. І знати не хочу.
— 1940,342! — урочисто проголошує він, здіймаючи догори вказівний палець, байдуже, береш ти його у співрозмовники чи ні.
Ти сполохано озираєшся на бабцю-бібліотекарку — оце зараз видасть за непрохану розмову! Та висушена на кшталт старого опенька бабуся навіть голови не підводить від свого рукописного журналу Прийому-Видачі Книжок. Повертаєшся до чоловічка.
— Науковці досі не з’ясували, що ж таке той синдром саванта, — говорить він, перш ніж ти спромагаєшся щось сказати.
Ти знову озираєшся на бабцю.
Бабця на тебе — ні.
…Синдром саванта, або ж савантизм (від французького слівця savant — «учений») — не що інше як невизнаний медичний діагноз, рідкісний cтан психіки, при якому люди з відхиленнями у розвитку (в тому числі й аутичного спектра) мають так званий «острів геніальності» — приголомшливі здібності в одній, «обраній» сфері знань, що разюче контрастує із загальною обмеженістю особистості. Савантизм може бути природженим або ж набутим. Часом стає одним із непередбачуваних ускладнень черепно-мозкової травми чи захворювань, що мають стосунок до головного мозку. От, приміром, один дядько в Каліфорнії, занедужавши прогресуючим слабоумством, раптом почав писати картини. Обстеження показало, що недуга зжерла добру частину його лівої півкулі мозку, а це вже стало поштовхом для активізації правої півкулі, і дядько, котрий все життя займався встановленням домофонів та сигналізацій, зненацька зробився неабияким художником…
Спільна для всіх савантів риса — феноменальна пам’ять. Ти й сама часом помічала за Владом цю особливість: інколи йому було достатньо одного швидкого погляду, аби намертво «сфотографувати» щось або когось, хоч як він те намагався приховувати. І малював тебе кілька місяців поспіль, очей не зводячи…
Трапляється феномен надзвичайно рідко. У наш час на планеті таких людей не більше п’яти десятків. А за останнє сторіччя наукові джерела взагалі назвали не більше сотні імен. І жоден не був схожий на іншого.
І пішло-поїхало. Тепер ти не просто чуєш, а БАЧИШ усе, що розповідає тобі цей дивакуватий чоловічок в окулярах.
…На борт літака у супроводі двох репортерів піднімається молодий темношкірий хлопець. Планується експеримент — огляд Лондона з висоти пташиного польоту. 29-річний савант Стівен Вільтшир ще ніколи не бачив столиці Туманного Альбіону зверху. Літак змиває над містом. Стівен зачаївся біля вікна. А три наступні години після приземлення він креслить — та ще й без зусиль! — детальну мапу Лондона, вигляд із висоти пташиного польоту. Хоча ні, не креслить, він її «роздруковує», наче принтер.
Ще у віці чотирьох років Стівен вразив батьків своїми картинами-замальовками зруйнованих міст після землетрусів. Зараз він — архітектор. Певно, ті міста відбудовує.
…Симпатична жіночка, якій на вигляд ледь виповнилося сорок, — це Сара Міллер — американський програміст, президент корпорації «Nova Systems». Проте на ділових зустрічах та бізнес-ланчах Сару завжди супроводжує особистий психолог. Оточення схиляється перед Сариним талантом — вона здатна виловити «глюк» у будь-якій програмі, ледь ковзнувши побіжним поглядом на програмний код. А психолог потрібен для «перекладу» слів бізнес-партнерів із людської мови на її власну — бінарну мову саванта-аутиста.
…26 липня 1979 року на світ з’явилася Людина-iPod — один із найвидатніших джазових музикантів світу — Дерек Паравічіні. Пологи були передчасними, тож майбутній геній народився із незворотними ушкодженнями мозку. А згодом втратив і зір.