Не дочікуючись другого пришестя, Енн Марі Скотт дезертиром покидає дах. Спуститись ліфтом і змішатися з юрбою. Нікому не треба знати, що й вона тут була. Та, як на лихо, хромована домовина ліфта лізе вниз повільніше за калічну черепаху, знущально вклоняється мало не кожному з півсотні поверхів…
Нарешті довгоочікуваний сигнал у вигляді короткого «дзеньк», і двері милостиво розповзаються. Енн Марі Скотт завмирає. Бо просто перед нею стоїть він — її власний Ловець Снів — цілий і неушкоджений.
The End