Щасти вам, друзі.
РОЗДІЛ 19
– Привіт, Меліссо… – сказав Роберт. – Сигнал доходить? Ти мене бачиш?
– Чітко і ясно, котику, – сказала командир Льюїс. – Передача відео стабільна.
– Сказали, що я маю п’ять хвилин, – сказав Роберт.
– Краще, ніж нічого, – сказала Льюїс. Літаючи у своїй каюті, вона обережно торкнулася перегородки, щоб залишитися в кадрі. – Приємно цього разу бачити тебе не в записі.
– Ага, – посміхнувся Роберт. – Затримка майже не помітна. Хочу сказати, що волів би, аби ти летіла додому.
Льюїс зітхнула.
– Я теж, котику.
– Зрозумій мене правильно, – швидко додав Роберт. – Я розумію, чому ти це робиш. Але, з егоїстичної точки зору, я сумую за своєю дружиною. Гей, ти що, літаєш?
– Що? – сказала Льюїс. – А, так. Корабель зараз не крутиться. Немає штучної гравітації.
– Чому?
– Бо за кілька днів ми стикуємося з «Тайян Шенем». Не можна обертатися під час стикувань.
– Ясно, – сказав Роберт. – То як там справи на кораблі? Ніхто тобі не допікає?
– Ні, – Льюїс похитала головою. – Це хороший екіпаж, мені з ними пощастило.
– Ох, мало не забув! – сказав Роберт. – Я надибав чудове поповнення для нашої колекції.
– Невже? І що ж ти знайшов?
– Першодрук восьмитрекового запису «Кращих хітів» ABBA. Не розпакований.
Очі Льюїс розширилися.
– Справді? Диск 1976-го чи, може, якесь перевидання?
– 1976-й на всі боки.
– Ого! Яка знахідка!
– Знаю! Правда ж?
•••
Зупинившись біля телетрапу, літак струснув їх востаннє.
– О боги, – сказав Венкат, розминаючи шию. – Це найдовший переліт в моєму житті.
– Мм, – сказав Тедді і потер очі.
– Принаймні, до Цзюцюаня ми вирушаємо аж завтра, – простогнав Венкат. Чотирнадцяти з половиною годин польоту за один день з мене досить.
– Не надто розслабляйся, – сказав Тедді. – Нам ще проходити митницю, де напевне доведеться заповнювати купу бланків, бо ми посадовці американського уряду… Мине ще кілька годин, перш ніж ми зможемо прилягти.
– Гаааадство.
Забравши ручну поклажу, вони попленталися до виходу з літака разом з рештою стомлених мандрівників.
«Термінал 3» Пекінського міжнародного аеропорту відлунював какофонією, що панує в усіх великих терміналах. Венкат і Тедді попрямували до довгої черги під імміграційною службою, тим часом як громадяни Китаю пішли до пунктів спрощеного контролю.
Венкат став у чергу, а Тедді, що примостився за ним, оглянув термінал у пошуках крамниці. Зараз він радо привітав би кофеїн у будь-якій формі.
– Перепрошую, джентльмени, – пролунав іззаду чийсь голос.
Вони обернулися і побачили молодого китайця в джинсах і тенісній футболці.
– Мене звуть Су Бінь Бао, – сказав він бездоганною англійською. – Я співробітник Китайського національного космічного управляння. Я буду вашим гідом і перекладачем під час вашого перебування в Китайській Народній Республіці.
– Приємно познайомитися, містере Су, – сказав Тедді. – Я Тедді Сандерс, а це доктор Венкат Капур.
– Нам треба поспати, – одразу сказав Венкат. – Будь ласка, відвезіть нас до готелю, щойно ми пройдемо митницю.
– Я можу зробити краще, – посміхнувся Су. – Ви – офіційні гості Китайської Народної Республіки. Вам дозволено не проходити митницю. Я можу відвезти вас до готелю негайно.
– Я люблю вас, – сказав Венкат.
– Ми дякуємо Китайській Народній Республіці, – додав Тедді.
– Я передам, – посміхнувся Су Бінь.
•••
– Гелено, кохана моя, – говорив Фоґель своїй дружині. – Сподіваюся, в тебе все добре?
– Так, – сказала вона. – Все гаразд. Але я сумую за тобою.
– Вибач.
– Що вже зробиш, – знизала плечима вона.
– Як там наші мавпенята?
– Діти здорові. – Вона посміхнулась. – Еліза закохалася в новенького хлопця з її класу, а Віктора взяли воротарем до шкільної команди.
– Чудово! – сказав Фоґель. – Я бачу, що ти в Центрі управління. Невже в NASA не здатні передати сигнал у Бремен?
– Вони могли б, – сказала вона. – Але їм було легше привезти мене до Г’юстона. Безкоштовна відпустка у Сполучених Штатах. Хіба можна відмовлятися?
– Дуже вправно. А як там моя матір?
– Настільки добре, наскільки можна, – сказала Гелена. – Бувають хороші дні, бувають погані. Вона мене не впізнала минулого разу, як я її навідувала. Може, це й на краще. Їй не доводиться так хвилюватися за тебе, як мені.