А оскільки дія восьмої сфери починається лише після того, як фізичне тіло розкладеться, то маг його підтримує у стані каталепсії за допомогою жахливого способу взяття крові з організму іншої людини і за допомогою цього частково матеріалізує своє астральне тіло…»
Таке правдоподібне пояснення явища опирів Лідбітером вразило Кримського-Корсарова, і він запитав:
— А чому при нещасних випадках і самогубстві?
— Я зараз пошукаю. Тут є спеціальна глава. Ось: «…людина у розквіті сил і здоров’я, раптово позбавлена життя при нещасному випадку чи самогубстві, опиняється на астральному плані у абсолютно інших умовах, аніж та, що померла від хвороби чи від старості.
Адже за смерті випадкової чи при самогубстві організм ще не був підготовлений до виділення вищих принципів з їх фізичної оболонки, і це можна порівняти з вириванням кісточки з нестиглого плода. Велика кількість грубої астральної матерії ще є на фізичному тілі особи, і тому це фізичне тіло затримується на сьомому підплані…»
Кримський-Корсаров раптом підвівся. Думка, яка його пронизала при читанні Орловим Лідбітера, була жахливою. Він підсвідомо відчув, що якщо Інна Іванівна помре внаслідок нещасного випадку чи самогубства, то стане опирем. Але він, ясна річ, не міг цього сказати Орлову.
— Сергію Олексійовичу, мені вже час іти до готелю, — промовив Кримський-Корсаров, рушаючи до дверей.
— Залишайтеся, я вас дуже прошу.
— Ні, я краще поїду…
Після того, як Орлов одвіз Кримського-Корсарова до готелю і повертався додому, він подумав: «Кримський-Корсаров був таким наляканим. Це, мабуть, Інна намагалася і цього нещасного спокусити. Швидше за все…»
Розділ третій
— Ти мене кликав? — голос покоївки був ніжний і солодкий.
— Маріє-Луїзо, у мене до тебе велике прохання, — Венчеслав обійнявши, дівчину за плечі, зазирнув у її великі блакитні очі.
— Все, що ти хочеш, любий, я зроблю.
— Але обіцяй нікому нічого про це не казати.
— Ой, та кажи вже! — в очах Марії-Луїзи горів вогник нетерпіння і бажання.
— Люба, кохатися будемо вночі, а зараз знайди, будь ласка, горщик з геранню, але щоб на ній не було жодного жовтого чи зіпсованого листочка і квіточки. І не запитуй, прошу, навіщо. Згодом розповім.
Вона подивувалася такому химерному проханню Венчеслава, але принесла йому з теплиці Вельфів на вибір кілька горщиків з геранями. Він, взявши найзеленішу і найквітучішу квітку, сказав:
— Оцю занеси й постав у кімнаті Крістіни на підвіконня.
Покоївка крутнулася перед Венчеславом на підборах, війнула рясною спідницею і вийшла з горщиком у коридор, а задоволений Боголюбський спустився у вітальню до родини старого Вельфа. Крістіна з чоловіком саме збиралася на полювання…
За кілька днів, прогулюючись з Веронікою парком, що належав старому Вельфові, Венчеслав подумав, що час уже поглянути на герань у кімнаті Крістіни. Він знав, що вона з чоловіком, як завжди, ще зранку поїхала на полювання. А Вероніка дуже хотіла показати Венчеславу книжки, які зараз читає. Вони піднялися у кімнату батьків Вероніки і серце Венчеслава мало не вистрибнуло з грудей. Деякі листочки герані взагалі засохли, а на багатьох з'явилися жовті смуги. Герань не могла брехати. Він це знав напевно.
«Хм! Не так у тебе, Крістіночко, в сімейному житті все вже й добре! Я тепер у цьому переконаний. Незабаром я тебе з чоловіком і взагалі розлучу. Ти станеш моєю жінкою і все багатство, яке є у цьому домі, стане теж моїм», — вже весело розмірковував Венчеслав, розглядаючи книжки, які йому показувала Вероніка.
А увечері за столом Венчеслав повідомив, що збирається їхати до Берліна. І, звертаючись до старого Вельфа, сказав:
— На згадку про чудові дні, які я провів у вашому маєтку, я хотів би взяти з собою у Берлін трохи землі і посадити у неї квітку, яка б про вас постійно нагадувала.
Хоч як дивно прозвучало це прохання, воно потішило старого Вельфа.
— Венчеславе, звідки в тебе таке глибоке почуття до землі? — запитав він.
Венчеслав зняв з шиї красивий срібний медальйон і простяг на долоні старому аристократові.
— У цьому медальйоні моя рідна земля. Я її завжди ношу з собою. Це мені допомагає жити і завжди нагадує, звідки я прийшов і куди мушу повернутися.