Збіржа – стоянка візників (збіржаників)
Збудь – вік – старезний
Зді – тут, сюди
Зело – сильно, дуже; літера церковнослов'янського і староруського алфавітів на позначення звука «з»
Зінське щеня – невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі; сліпець Зовиця – сестра чоловіка Золотий (злотий) – на Правобережній Україні місцева назва монети вартістю 15 копійок.
Ідїжє – де
Іжє – які, що
Іордан – назва церковного свята (19 січня) на пам"ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа; місце на річці, де в цей день святять воду
Кабака – тютюн Кабатйрка – табакерка Кавалерія – тут: орден К а в'я р – солона риб'яча ікра Калавур – варта, сторожа Каламайка – цупка, густа льняна тканина
Каламар – чорнильниця
Калган – трав'яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною
Карватка – кухоль
Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно
Картацький – картатий, із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг)
Кварта – міра трохи більша за літр; кухоль
Ке (для одн.), кет є (для мн.) – і уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись
Кибал а – старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця
Кинути руду – пустити кров
Китайка – первісно – густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина, яку виробляли в Росії
Кладі – вантаж
Клечальна неділя – неділя на зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням – зеленими гілками Книш – вид білого хліба з загорнутими всередину краями
Кобилка – грудна кістка в птахів
Ковінька – палиця з загнутим кінцем
Коєгождо – кожний
Козир-дівка – смілива, спритна, гостра на язик дівчина
Колезький асесор – в дореволюційній Росії – цивільний чин восьмого класу за табелем про ранги
Колико – скільки-небудь
Колода – дерев'яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому
Комісар – в XVIII – на початку ХХ ст. в Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав
Компот – перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат
Копа – п'ятдесят копійок
Кораблик – очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен
Коренити – ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти
Корогва – прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу
Костити – дуже лаяти
Кострубонько (кбструб) – весняна танкова гра дівчат; в східнослов'янській міфології – втілення весни, родючості
Коцарювати – виготовляти та продавати килими (коци)
Красна бумажка – десять карбованців
Крёймах – гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри
Крилас – у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря
Куликати – пити (горілку, вино тощо)
Куна – залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності
Кунпанія – компанія
Кунтуш – верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI – XVIII ст.
Купно – разом
Кухва – бочка; глек
Лабети – міцні великі руки; лапи; пастка
Лебєдаха – бідолаха
Лепорт – рапорт
Лепський – гарний
Липина – тріски
Личман – пастух овець
Ліпо єсть – годиться, варто
Лоск – тут: безладдя
Лоском лежати – бути неприбраним, неупораним
Лотоки – канали на водяному млині, греблі, якими тече вода
Лунь – хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців
Люстриновий – пошитий з люстрину – вовняної чи напів-вовняної тканини з глянцем
Люшня – дерев'яна деталь, яка з'єднує вісь воза з полудрабком
Лядвії – стегна
Ляхівка – вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках
Мазниця – посуд для дьогтю
Макортеть – макітра
Макотрус – час збирання маку.
Мандрйка – виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; сирник
Мандрьоха – бродяга, повія
Мари – ноші для перенесення мерців
Маслосвятіє (маслосвяття) – церковний обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи вмираючого
Масниця – давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо)
Машталір – візник
Меделян – собака меделянської породи
Мєск – мул; виродок
Метелиця – народний танець, виконуваний у швидкому темпі
Миколу звалити – дуже смішити
Милодан – коханий
Мильний – темно-сірий
Миньки (минь) – прісноводна хижа риба родини тріскових
Мойка – кустарне підприємство, на якому промивалась овеча вовна
Моревий – пошитий з дорогої шовкової тканини з полиском
Моркву скромадити – сварити когось
Мотовило – пристосування для змотування пряжі
Мочула – рогожа з волокна молодої липи
Мя – мене
М'ясниці – певний період часу після зимового посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо
Наголо – тут: зовсім, цілком; поголовно
Найомщик – підставний рекрут, найманий за кого-небудь.
Намітка – покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували поверх очіпка голову заміжньої жінки
На руку ковінька – цього тільки й треба
Невпустйтельно – з небезпекою втратити
Неглі – ніж, щоб, однак
Недоїмка – не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість
Не до шмиг и – не до ладу
Нехвалйт – перекручено від інвалід.
Носатка – посудина з носиком, що своєю формою нагадує чайник
Обаваніє – очарування, заклинання, заговорювання
Обачє – крім
Обозний – виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII – XVIII ст.