— Заходьте, вас уже чекають.
— Він у поганому гуморі? — поцікавилася панна Гардкасл.
— Тихо! — цитьнув Візер. — У будь-якому разі, люба моя, не варто говорити про нашого главу таким тоном. Ви ж розумієте, як йому нелегко… він у такому винятковому становищі…
— Ви готові? — запитав Філострато. — Не марнуйте часу, заходьте.
— Зачекайте! — сказала раптом панна Гардкасл.
— Що таке? Покваптесь, будь ласка.
— Мені недобре.
— Тоді вам туди не можна, краще повертайтесь до себе, — занепокоївся Філострато. — Зараз я зроблю вам ін’єкцію…
— Не треба, — вже твердіше мовила панна Гардкасл, — минулося. Зрештою, ще й не таке бачила…
— В такому разі тихо, будьте ласкаві, — сказав італієць. — Не відчиняйте другі двері, доки мій помічник не зачинить за вами перші. Говоріть максимально стисло, навіть «так» казати не треба — глава і без того знатиме, що ви зрозуміли його наказ. Різких рухів не робити, близько не підходити, не кричати і, боронь Боже, не сперечатися. Вперед!
2
Сонце давно вже піднялося над обрієм, коли Джейн ще крізь сон відчула водночас і радість, і полегшення; якби поставила собі за мету те почуття висловити, то, либонь, проспівала би щось на взірець: «Радій, о ти, що спиш, відкинь свою печаль. Попереду тебе чека щаслива даль». А коли вона нарешті прокинулася і побачила, що лежить, охоплена приємною знемогою, в ліжку, на яке падає з вікна косе проміння холодного зимового сонця, то зраділа ще більше. «Тепер він уже точно дозволить мені залишитися тут», — подумалося їй. Трохи пізніше до кімнати увійшла пані Меґз, принесла сніданок і розпалила вогонь у каміні. Джейн сіла в ліжку і поморщилася від болю: дивна, трохи завелика нічна сорочка (коли вона її вдягнула, згадати було годі) прилипла до опіків, які відразу дали про себе знати. У поведінці Айві відчувалася якась ледь вловима переміна:
— Як гарно, що ми тепер тут обидві, правда, пані Стадок? — сказала вона, ніби натякаючи, що відтепер вони пов’язані між собою тісніше, ніж досі. Втім, замислюватися над цим Джейн зовсім не хотілося.
Невдовзі після сніданку прийшла панна Айронвуд, зробила їй перев’язку і запевнила, що скоро все буде гаразд.
— Пополудні можете встати, пані Стадок, — мовила вона, — а поки що я б на вашому місці полежала. Може, хочете щось почитати? У нас тут чималенька бібліотека.
— Тоді принесіть мені, будь ласка, книжки про Керді, — попросила Джейн. — А ще я почитала б «Менсфілд-парк» і Шекспірові «Сонети». — Та коли пані Айронвуд повернулася з книжками, Джейн уже знову солодко спала.
Біля четвертої вона прокинулася, і коли до кімнати зазирнула пані Меґз, сказала, що напевне зараз встане.
— От і чудово, пані Стадок, — втішилася та. — За хвилинку я принесу вам чаю, а тоді приготую ванну — вона тут поруч… тільки вижену звідти Пана Бультитюда. Коли надворі холодно, він сидів би там цілими днями, ледащо…
Пані Меґз зникла, а Джейн тим часом вирішила, що досить уже марнувати час у ліжку — вона, звісно, й сама дасть собі раду з тим ексцентричним Паном Бультитюдом. Їй чомусь здавалося, що відразу за порогом на неї чекає безліч усіляких цікавих і приємних речей. Отож вона накинула на плечі плаща, взяла рушник і вирушила на пошуки ванної; саме тому пані Меґз, піднімаючись за якусь хвилину сходами, почула приглушений зойк і побачила, як зблідла Джейн притьмом вискакує з ванної і гримає за собою дверима.
— Ой лишенько! — розсміялася Айві. — Треба було вас попередити. Ну, нічого, зараз ми його звідти витуримо, — і, поставивши тацю з чаєм на підлогу, рушила до ванної.
— А він вас не… зачепить? — пробелькотіла Джейн.
— Де там, він у нас цілком безпечний, — запевнила Айві. — Тільки-от зрушити його з місця не так уже й просто… тобто не так просто для нас із вами, бо якби сюди нагодилася панна Айронвуд чи господар, то він би швиденько звідти чкурнув…
На цих словах вона відчинила двері — за ними біля ванни сидів навпочіпки величезний бурий ведмідь з крихітними оченятами й чималим опасистим черевцем. Айві довгенько вичитувала його й ганила, вмовляла і навіть вгостила кількома штурханцями, а він знай невдоволено пихтів і сопів, аж доки врешті-решт не підвівся і страшенно повільно не посунув із ванної в коридор.