Далі, оскільки першим є одне саме по собі, [30] потім якесь перше одне з інших перших і друге після першого самого по собі, а потім третє — друге після другого і третє після першого «одного», — то одиниці передуватимуть числам, з яких вони складаються, наприклад, у двійці буде третя одиниця, перш ніж їх буде три, а в трійці — четверта [35] і далі так само п’ята передніше за ці числа. Утім, ніхто з них не сказав, що одиниці не злічуються у такий спосіб, хоча згідно з їхніми началами виходить саме так. Однак згідно з істиною — це неможливо.
[1081β] [1] Справді, цілком природно, що існують одиниці попередні й подальші, якщо існує якась перша одиниця і перше одне, і так само що існують двійки, якщо існує перша двійка. Адже природно й [5] необхідно, щоб після першого існувало щось друге, а якщо друге, то й третє і так далі одне за одним (але говорити одночасно і те, і друге, що після одного існує перша і друга одиниця і що двійка перша, безглуздо). Одначе вони покладають одиницю і перше одне, але не покладають далі друге і третє, і так само покладають першу двійку, але не покладають далі другу [10] і третю.
Очевидно також, що, якщо всі одиниці не злічуються, то не можуть існувати ні двійка сама по собі, ні трійка сама по собі і так само інші числа. Адже незалежно від того, немає між одиницями різниці чи вони відрізняються одна від одної, необхідно, щоб число лічилося шляхом додавання, [15] наприклад, двійка — через додавання одного до іншого одного, а трійка — через додавання іншого одного до двійки, і так само четвірка. Якщо ж це так, то числа не можуть виникати так, як вони виникають у них, тобто з єдиного і невизначеної двійки. Адже при виникненні через додавання двійка стає частиною трійки, а та — четвірки, [20] і те саме виходить з подальшими [числами].
Однак четвірка у них виникала з першої двійки та невизначеної двійки, отже, маємо дві двійки, крім двійки самої по собі. Якщо ж ні, то двійка сама по собі буде частиною четвірки і має додаватися ще одна двійка. А двійка складатиметься з єдиного самого по собі та другого одного. [25] Якщо це так, то другий елемент не може бути невизначеною двійкою, бо вона народжує одну одиницю, а не визначену двійку. Далі, як можуть існувати поруч із трійкою самою по собі і двійкою самою по собі інші трійки і двійки? І в який спосіб вони утворюються з попередніх і подальших двійок? Усе це [30] є безглуздість і вигадка, і неможливо, що була перша двійка, а потім трійка сама по собі. Але ж це необхідно, якщо єдине і невизначена двійка мають бути елементами. Якщо ж ці наслідки є неможливими, то й начала є неможливими.
Отже, ці та інші такі висновки випливають з необхідністю, якщо всі одиниці відрізняються між собою. Якщо ж вони різняться лише в різних числах, а натомість в одному й тому самому числі не відрізняються одна від одної, то й тоді з цього випливає не менше труднощів. [1082α] [1] Адже, наприклад, у десятці самій по собі міститься десять одиниць, і десятка складається як із них, так і з двох п’ятірок. Оскільки ж десятка сама по собі не є випадковим числом і не складається з випадкових п’ятірок чи одиниць, то необхідно, щоб одиниці в цій десятці різнилися між собою. Бо якщо вони не відрізняються між собою, то не відрізнятимуться між собою і п’ятірки, з яких складається десятка. Оскільки ж п’ятірки різняться, то різняться й одиниці. Якщо ж вони відрізняються між собою, то чи можуть бути інші п’ятірки, а не тільки ці дві, чи не можуть? Якщо не можуть, то це безглуздо. [10] Якщо можуть, то якою буде десятка, що з них складається? Адже немає іншої десятки в десятці, крім неї самої. Але також необхідно, щоб четвірка не складалася з будь-яких двійок, бо невизначена двійка, як вони говорять, отримавши визначену двійку, створила дві двійки, оскільки за своєю природою була такою, що подвоює отримане.
Далі, як можливо, щоб поряд із двома одиницями була якась двійка самостійної природи, а поряд із трьома одиницями — трійка? Адже або одне буде причетним другому, як-от біла людина існує поряд із білим і людиною (бо вона причетна до них), або так, що між одним і другим є певна видова відмінність, як-от людина існує [20] поряд із твариною і двоногим. Окрім того, одні речі стають одним через дотик, другі — через змішування, треті — через розташування. Ніщо з цього не може бути притаманним одиницям, з яких складаються двійка і трійка. Але як дві людини не є щось одне, окремо від них обох, так само з необхідністю й одиниці. І через те, що вони неділимі, між ними не з’являється різниця. Адже точки також неділимі, але пара точок є не що інше, як дві точки.