Усі щойно згадані причини чітко відповідають чотирьом значенням. Букви складів, матеріал виробів, вогонь, земля і подібні елементи тіл, [20] частини цілого, припущення, на яких базуються висновки — все це причини у сенсі [21] того, із чого щось утворюється; із них одні — як субстрат, наприклад, частини, інші — як чимбутність, наприклад, ціле, зв’язок і форма. Сім’я, лікар, радник і взагалі той, хто щось робить, — це все те, що є джерелом зміни [25] або спокою. Решта є причини у сенсі мети і блага для іншого, адже те, заради чого щось робиться, зазвичай є найкращим і метою для іншого, і немає різниці, ідеться про власне благо чи те, що здається благом.
Отже, такими є причини за видами і їх стільки; і хоч причини є дуже різноманітними [30], але їх можна звести в декілька груп. Адже про причини говориться в багатьох значеннях, і різні позначення можуть указувати один і той самий вид причини, але одне позначення може бути конкретнішим, а друге — загальнішим, наприклад, причиною здоров’я може бути лікар і знавець, а причиною октави — співвідношення 2:1 і число, і завжди є такі узагальнення, що обіймають одиничні причини. Далі, причини можуть позначатися випадковим ім’ям [35] і родовим, наприклад, можна сказати, що причиною статуї є Поліклет, а можна сказати, що скульптор, оскільки скульптор випадково має ім’я Поліклет. [1014а] Також узагальнення обіймають випадкові позначення причин, наприклад, можна сказати, що причиною статуї є людина, або, ще загальніше, жива істота, тому що Поліклет є людиною, а людина — живою істотою. Із випадкових позначень одні можуть бути більш чи менш випадковими за інші, наприклад, якби ми говорили про причину статуї не просто як Поліклета чи людину, а ще й додавали б слова «білий» і «освічений». Усі причини позначаються або, власне, як причини, або випадковим ім’ям; але, крім того, про одні говорять як про можливі, про другі — як про діючі, наприклад, причиною будування є будівничий узагалі або будівничий, який зараз будує дім. [10] Подібним чином можна говорити також про наслідки причин, наприклад, про цю статую, або статую як таку, або зображення взагалі, також про цю мідь, або мідь як таку, або матеріал взагалі. І те саме стосується випадкових позначень. Окрім того, про ті і другі можна говорити у поєднанні, наприклад, не Поліклет і не скульптор, [15] а скульптор Поліклет.
Однак усіх цих способів позначення причин є шість, причому говорити про них можна попарно. Справді, про них говориться або як про одиничне, або як його рід, або як про випадкове, або як рід випадкового, або у поєднанні, або просто; і про всі — або як [20] про діючі, або як можливі. Різниця ж полягає в тому, що про діючі й одиничні причини ми говоримо у поєднанні з тим, чого вони є причинами, наприклад, цю людину ми називаємо лікарем, тому що вона лікує цю людину, що одужує, а цю — будівничим, тому що вона будує цей будинок; натомість про можливі причини і наслідки не завжди необхідно говорити разом: так, будівничий як такий не перестає бути будівничим, [25] якщо зараз не будує якийсь будинок.
Елементом називається первинна складова речі, що не ділиться за видом на інші види, наприклад, елементами мови є те, з чого складається мова і граничні частини, на які вона ділиться, тоді як вони вже не діляться на інші звуки, відмінні [30] від них за видом. Проте якщо їх ділять, то їхні частини є того самого виду, наприклад, частиною води є вода, але частиною складу не є склад. Так само і ті, хто говорять про елементи тіл, називають так ті граничні частини, на які діляться тіла; натомість вони вже не діляться на інші частини, відмінні від них за видом. І незалежно від того, існує одна така частина чи їх більше, [35] їх називають елементами. Подібним чином також говорять про елементи математичних доказів і взагалі елементи доказів; адже первинні докази, що входять до складу багатьох доказів, [1014β] [1] називаються елементами доказів, і такими є первинні умовиводи, утворені з трьох термінів за допомогою одного середнього терміна.
Звідси у переносному значенні елементом називають також те, що будучи одним і малим, може бути застосованим до багатьох речей, [5] тому елементом називається і мале, і просте, і неділиме. Через це виникла думка, що елементи є найбільш загальним, оскільки кожен із них, будучи одним і простим, міститься або багато в чому, або у всьому, або в якомога більшій кількості речей; і деякі гадають, що началами є єдине і точка. Отже, позаяк так звані роди [10] є загальними і неділимими (адже немає їхнього визначення), деякі вважають радше роди елементами, ніж видову відмінність, тому що рід є загальнішим. Адже те, чому властиві видові відмінності, можна звести до роду, натомість тому, чому властивий рід, не завжди властива видова відмінність. Спільним для всіх цих значень є те, що елементом кожної речі є [15] те первинне, що входить до її складу.