Про рід говорять, по-перше, тоді, коли йдеться про безупинне виникнення речей, [30] що мають один і той самий вид, як-от кажуть: «поки існує рід людей», тобто «поки безупинно народжуються люди»; по-друге, родом називається те, від чого як першого джерела руху речі починають існувати; так, одні називаються еллінами за родом, другі — іонійцями, тому що одні походять від Елліна, який їх породив, другі — від Іона; і радше так кажуть про тих, хто походить від [35] родоначальника, ніж про те, що походить від матерії (хоча говорять і про рід, що веде відлік від жінки, наприклад, нащадки Пірри).
[1024β] [1] Про рід говориться в тому значенні, в якому площина є рід плоских фігур і тіло — родом тіл; адже кожна з фігур є чи то такою-то площиною, чи то таким-то тілом, тобто площина і тіло є основою для видових відмінностей.
Також родом називається та перша складова визначення, що входить [5] у щосність речі. А його видові відмінності називаються властивостями.
Отже, ось у скількох значеннях говориться про рід: по-перше, щодо безупинного походження речей одного й того самого виду, по-друге, щодо першого джерела руху, що породжує речі одного з ним виду, по-третє, щодо матерії, адже те, чому притаманні відмінності й властивості, є субстратом, який ми називаємо матерією.
Різними ж [10] за родом називаються ті речі, в яких різним є перший субстрат і які не зводяться одна до одної та разом в одне й те саме третє. Наприклад, вид і матерія є різними за родом. І так само різним є все, що говориться згідно з різними категоріями сущого (адже одне означає, чим є кожна річ, друге — яка вона, третє — щось інше, про що було сказано [15] раніше). Адже все це не зводиться ані одне до одного, ані разом до чогось третього.
Під хибним мається на увазі хибна річ, а таким є щось, з одного боку, тому, що не збігається з дійсністю або не може відповідати дійсності (як-от твердження, що діагональ є [20] сумірною або що ти сидиш; перше є хибним завжди, друге — іноді; тож ідеться про те, чого немає в дійсності); з іншого боку, хибним є те, що існує, проте за своєю природою здається або не таким, яким є, або не тим, чим є (наприклад, тіньовий малюнок та сновидіння, адже вони є чимось, але не тим, уявлення чого вони викликають). Отже, [25] речі називаються хибними або тому, що вони не існують, або тому, що уявлення про них є уявленням про те, що не існує.
Хибне твердження як таке є твердження про те, чого не існує, тому будь-яке твердження є хибним, коли говориться відносно іншого, ніж те, стосовно чого воно є істинним, наприклад, твердження про коло відносно трикутника. У певному сенсі у кожної речі є одне визначення, а саме: визначення чимбутності, проте в іншому сенсі [30] — багато, оскільки є річ сама по собі і річ з її властивостями, наприклад, Сократ і освічений Сократ (хибне ж визначення — це визначення, яке просто нічого не визначає); тому Антисфен був надто простодушним, гадаючи, що ні про що не можна висловити більше, ніж відповідне йому визначення, одне визначення для однієї речі; адже із цього випливало б, що неможливо нічого говорити всупереч, ба більше майже неможливо помилятися. Насправді [35] до кожної речі можна застосувати не тільки її визначення, але й визначення іншої речі, причому як цілковито хибно, так і — може статися — істинно, наприклад, до числа вісім можна застосувати визначення двійки, назвавши його подвійним.