Креаціоністи — люди, які, посилаючись на релігійні перекази, переконані в тому, що світ і все живе були створені Богом. Вони виступають за те, що можна науково довести Боже творіння, і виступають передусім проти теорії еволюції. Креаціонізм найбільше поширений у США у фундаменталістських та євангельських християнських спільнотах.
Ксенотрансплантація — (від грецького слова «xenos» — чужий) пересадка життєздатних клітин і сполучень клітин, а також органів чи частин тіла між різними видами (від тварини до людини).
Лікарі SCEN — проект для підтримки консультування з приводу евтаназії, запущений 1997 року в Амстердамі й поширений на всю країну 1999 року під назвою SCEN (Steun en consultatie bij euthanasie in Nederland). Завдання лікарів SCEN полягає передусім у тому, щоб надавати незалежні консультації своїм колегам у питаннях паліативної допомоги смертельно хворим пацієнтам або офіційно консультувати щодо конкретних прохань умертвлення. Це вони роблять на додачу до своєї основної практики сімейного лікаря.
Міграційні порушення — порушення міграції нервових клітин мозку в перші місяці розвитку зародка.
Мієлін — ізолююча оболонка, що спірально огортає певні нервові волокна, яка проводить електричні імпульси в нерві. Через високий вміст ліпідів і відносно малу частку протеїну в макроскопічному виді мієлін виглядає білим, тому сильно мієлінізовані ділянки мозку називають «білою субстанцією», а менш мієлінізовані — «сірою субстанцією».
Мозкова смерть — на відміну від визначення серцево-судинної смерті, смерть мозку може настати при відмові центральних функцій мозку. Таким чином стало можливим за певних умов видаляти потрібні органи для трансплантації із ще живого тіла. Сучасне визначення мозкової смерті походить із каталогу критеріїв, опублікованих Гарвардською медичною школою (Harvard Medical School) 1968 року. «Мозково мертвим» називають пацієнта, в якого однозначно згасли всі функції півкуль, мозочка і мозкового стовбура.
Нейроендокринологія — розділ ендокринології (науки про гормони), який займається взаємодією між нервовою та гормональною системами. Концентрується на захворюваннях гіпоталамуса і гіпофіза як місцях стикування між нервовою та гормональною системами тіла.
Нейрони — нервові клітини. Людське тіло містить щонайменше 100 мільярдів нервових клітин. Важливими складовими частинами нервової клітини є цитосома, клітинний відросток, нервові волокна і синаптичні голівки.
Обсесивно-компульсивне порушення / обсесивно-компульсивний розлад — симптом розладу, в основі якого лежить страх. Особи, які на нього страждають, часто багато годин на день виконують вимушені ритуальні дії (компульсії). Наприклад, компульсивне миття рук, компульсивна лічба предметів тощо.
Паліативна седація — зменшення страждань пацієнта через уживання заспокійливих (седативних) медикаментів, передусім у помираючих пацієнтів (термінальна седація). Вона не дає лікувального ефекту, а лише спрямована на контроль симптомів і за умови дотримання паліативно-медичних стандартів не веде до скорочення життя.
ПЕТ-сканування — позитронно-емісійна томорграфія дає картини зрізів за допомогою візуалізації розподілу в мозку радіоактивно маркованих речовин. Це дає змогу відтворити біохімічні та фізіологічні функції.
Пластичність, нейронна — здатність синапсів, нервових клітин і ділянок мозку змінювати свої властивості стосовно потреби їх застосування. Пластичність мозку уможливлює складну діяльність, зокрема процес навчання і запам’ятовування.
Посттравматичний стресовий синдром (ПТСС) — психічне порушення через перевантаження, яке настало після травматичного переживання (наприклад нещасного випадку, війни, сексуального насильства). Іноді триває місяцями або роками.
Правило МакНотона — у так званому правилі МакНотона британський парламент встановив для англійського права межі неосудності. (Деніел МакНотон 1843 року через божевільні уявлення, що йому так наказав Бог, намагався вбити британського прем’єр-міністра, але замість того вбив його секретаря.) Неосудним мають вважати того, хто «не усвідомлював якість свого вчинку або хто, усвідомлюючи її, не розумів, що робить щось зле».
Психоз — важке психічне порушення зі структуною зміною переживання, наприклад тимчасовою втратою зв’язку з реальністю. Формами психозу є шизофренія, афективні психози (психотична депресія, манія, маніакально-депресивне захворювання) і шизо-афективні психози.