— Ставай на ворота, — наказує вона.
Відар слухається. Цаккель починає запускати шайбу за шайбою, з неї добрий нападник, але Відар відбиває всі удари. Тренерка ставить грати інших хокеїстів, які прийшли на відкрите тренування, але ніхто з них не забиває у ворота. Вона дає команду нападати двом одночасно, потім трьом, з різних кутів. Відар практично не пропускає шайб. Його рефлекси феноменальні.
Цаккель оглядає льодову арену. Нагорі в кутку сидить Петер Андерссон. Далеко з іншого боку стоїть Теему Рінніус, на своїй трибуні. Біля нього видно Павука і Столяра. Теему намагається приховати свою гордість, але йому це погано вдається. Павук і Столяр навіть не роблять спроби щось приховувати.
Цаккель повертається до Відара і кричить:
— Перерва, візьміть воду!
Гравці перестають запускати шайби. Відар знімає шолом, спітнілі пасма чорного волосся поприлипали до обличчя. Він повертається спиною до Цаккель і бере до рук пляшку Тренерка прицілюється і щосили запускає йому шайбою по спині.
Відар смикається і обертається, а Цаккель одразу ж б’є по наступній шайбі, яка зі свистом пролітає на відстані якогось метра від Відарової незахищеної голови.
З трибуни чути крик Теему «НІ!», але Відар не зволікає — він уже на повній швидкості рвонув до Цаккель. Ніхто з присутніх навіть не встигає зрозуміти, що зараз станеться, і якби Теему так добре не знав свого брата, Цаккель, можливо, вже б не вийшла звідси живою. Відар кидається на неї, несамовито махаючи руками, Теему навсидячки спускається з трибуни, ногою відчиняє двері до лави запасних, щоб перестрибнути через бортик на лід. Він посковзується у своїх черевиках, але встигає схопити меншого брата за светр, з усіх сил повалити його на лід і міцно тримати. За ним, відстаючи на кілька кроків, підбігають Павук зі Столяром, вони втрьох стримують Відара, щоб той не схопився і не забив Цаккель.
— ТИ, БЛЯХА, ШИЗОНУТА???!!! — рявкає до тренерки Теему, але вона не налякана, а аж світиться усмішкою.
— Ти можеш пообіцяти, що він буде приходити на кожне тренування вчасно і зіграє в кожному матчі?
Відар продовжує дико борсатися в залізних руках друзів. Теему злісно дивиться на Цаккель:
— Ти могла його вбити! Він… ТИ могла померти! Він міг убити ТЕБЕ!
Цаккель піднесено киває.
— Так! Бо Відару насрати, що я жінка, він однаково збирався побити мене до смерті, правда? Для нього я просто хокейний тренер! Ти обіцяєш, що він буде вчасно приходити на кожне тренування?
Теему, примружившись, розглядає Цаккель. Ця баба точно якась ненормальна.
— Тобто, ти береш його в команду?
Цаккель пирхає.
— Чи беру я його? Та я сформую команду НАВКОЛО нього! Я зроблю з нього профі!
Теему важко сковтує слину й відповідає, стиснувши зуби:
— Окей. Обіцяю, що він буде вчасно приходити на кожне тренування.
Цаккель киває і залишає лід. Вона закінчила. Інші гравці, присутні на відкритому тренуванні, отримають коротке повідомлення: вони недостатньо добре грають, щоб бути в команді Цаккель. Вона була чесна, справедлива і безжальна. Як і спорт.
На арені нарешті заспокоюється Відар. Він лежить навзнак на льоду, виснажений і спітнілий. Теему сідає біля нього. Відар скептично повертається і бурмоче:
— От чорт, братику, ти плачеш?
— Я не плачу, бляха… — шипить Теему й відвертає голову.
— А виглядає так, ніби ти…
— ТА ПІШОВ ТИ! — вигукує Теему і сильно б’є Відара по руці.
Молодший брат, скиглячи, зіщулюється на льоду, а старший одразу встає і виходить з льодової арени.
Елісабет Цаккель обома ногами застрибує до кабінету Петера Адерссона.
— Ви бачили тренування? — вигукує вона.
— Так, — каже Петер.
— Дозволите йому грати? — хоче знати Цаккель.
— А ви зможете контролювати його? — запитує Петер.
— Ні! У цьому й фішка! — радісно рявкає Цаккель.
У неї щасливий вигляд. Через це в Петера починає боліти голова.
На стоянці стоїть старий «сааб». Теему виходить з льодової арени, закурює сигарету, йде до автомобіля, сідає на сидіння поруч із водійським і зачиняє двері. Упевнившись, що його ніхто не бачить, Теему схиляє голову на приладову панель і заплющує очі.
Він не плаче.
Та пішли ви.
Наступного ранку в автобусі Ана знову сідає біля Відара. Він грає у «Майнкрафт» — концентрується, щоб не нервуватись, коли набирається сміливості сказати Ані: