ПЕЛЕЙ — фессалійський володар, син Еака, брат Теламона. Від шлюбу Пелея з морською богинею Фетідою народився Ахіллес.
ПЕЛІЙ — володар Іолка, захопив владу, прогнавши Есона, батька вождя аргонавтів Ясона.
ПЕЛІОН — гора в Фессалії.
ПЕЛОП — Зевсів онук, син Тантала, володар півострова, що дістав від нього назву Пелопоннес (тобто «острів Пелопа»).
ПЕЛОПОННЕС — півострів на півдні Греції; назва походить від імені царя Пелопа (див. вище).
ПЕНЕЙ — річка в Фессалії.
ПЕРСЕЙ — син Зевса і аргоської царівни Данаї; започаткував великий, могутній рід Персеїдів. Нащадками Персея були відомі герої Геракл і Тесей.
ПЕРСЕФОНА (КОРА, рим. ПРОЗЕРПІНА) — дочка Зевса й Деметри. Персефону викрав Аїд, і вона стала його дружиною та володаркою підземного царства мертвих.
ПІГМАЛЇОН — легендарний скульптор, володар Кіпру. Пігмаліон закохався в статую прекрасної дівчини, яку сам вирізьбив. Афродіта оживила статую, і вона стала дружиною Пігмаліона.
ПІФІЯ — пророчиця в Аполлоновому храмі в місті Дельфах; для віщування сідала над розколиною, звідки йшли сірчані випари, і невдовзі починала битися в корчах від задухи чи, як гадали греки, від божого натхнення та вирікати безладні слова, що їх жерці мали за оракул (тобто пророцтво).
ПІФОН — дракон, який переслідував Лето, за що згодом його вбив син богині Аполлон.
ПОЛІДЕВК — див. ДІОСКУРИ.
ПОСЕЙДОН (рим. НЕПТУН) — син Кроноса і Реї, брат Зевса, Аїда і Деметри, бог моря. Греки уявляли Посейдона могутнім чоловіком із тризубцем, яким він розколює скелі і здіймає бурі.
ПРОМЕТЕЙ — славетний титан, син Іапета і Феміди; викрав на Олімпі вогонь і приніс людям, за що його жорстоко покарав Зевс: Прометей був прикутий на Кавказі до скелі, де мучився довгі віки, аж поки його визволив Геракл.
ПРОПОНТІДА — давня назва Мармурового моря.
ПРОТЕЙ — підлегле Посейдонові морське божество, що могло перетворюватись на всякі істоти і мало дар бачити майбутнє.
РЕЯ — Кроносова дружина, мати Зевса та інших найвищих богів.
РОДОПА — гірське пасмо у Фракії.
САТИРИ — божки, супутники бога Діоніса. Мали чоловічий тулуб та обличчя, але гострі вуха, ріжки на голові й цапині ноги.
СЕЛЕНА — богиня місяця.
СИРЕНИ — напівжінки-напівптахи, що чарівним співом приманювали мореплавців до свого острова, де ті гинули, розбиваючись об скелі.
СІЛЕН — старий учитель бога Діоніса, що завжди супроводжує його разом із сатирами й вакханками.
СІРІНГА — німфа, в яку закохався бог Пан, а вона, тікаючи від нього, обернулася в очерет; з очеретини Пан вирізав собі сопілку, яку назвав сірінгою.
СКІЛЛА (СЦІЛЛА) І ХАРІБДА — дві потвори, що ховалися в скелях по обох боках протоки між Італією і Сіцілією. Уособлення двох зустрічних морських течій.
СТІКС — найбільша річка в підземному царстві мертвих, її водами клялися боги.
СХЕРІЯ — казковий острів феаків, де володарював розумний цар Алкіной, Посейдонів онук.
ТАНТАЛ — Зевсів син, володар міста Сіпіла в Малій Азії, батько Ніоби й Пелопа. Улюбленець богів, Тантал завинив перед ними й був після смерті покараний муками голоду, спраги і страху («танталові муки»).
ТАРТАР — безодня в підземному царстві, де перебувають приречені на посмертні муки.
ТЕМІСКІРА — столиця міфічного племені амазонок.
ТЕНАР — скелястий мис на півдні Пелопоннесу; давні греки уявляли, що серед його скель є вхід до підземного світу.
ТЕСЕЙ — син афінського царя Егея, родич Геракла. Уславився багатьма героїчними вчинками. Ставши після батькової смерті володарем Афін, об’єднав навколо них інші міста Аттіки.
ТЕТІЯ — дочка Урана і Геї, титаніда, дружина Океана, мати богів, трьох тисяч океанід і всіх річок.
ТИТАНИ — божества старшого покоління, діти Урана і Геї (Неба і Землі), що повстали проти батька і скинули його. Коли врешті до влади прийшов Зевс, він переміг титанів і скинув їх у Тартар.
ТІРЕСІЙ — фіванський сліпець, славетний віщун.
ТІРІНФ — давнє місто в Арголіді, знамените своїми кам’яними будівлями.
ТІФОН — чудовисько зі стома зміїними головами, син Геї і Тартара, чоловік потвори Єхидни. За участь у боротьбі титанів проти Зевса Тіфона скинуто в безодню й придавлено горою Етною. Коли він ворушиться, з Етни виривається полум’я і летить каміння.
ТРІНАКРІЯ — давня назва острова Сіцілії.
ТРЕЗЕНА — давнє місто в південній частині Арголіди.
ТРОЯ (ІЛІОН) — місто, яке збудував цар Іл у Малій Азії недалеко від берега Егейського моря і яке зруйнували ахейці після десятилітньої Троянської війни.