І вже за кілька місяців, а може, днів він дізнається, чому захотів мігрувати. Одержить інформацію, що її так і не зміг видоїти з Бюро. А — катастрофа, б — хвороба, в — щось третє…
— Ми тут, бо маємо право, — жовчно сказав він собі. — Ми тут, бо маємо право, які ми, таке й право…
Здалеку в такт стугону крові у вухах прийшов спершу ритм, а потім мотив: «Це наше право. Ми тут, бо маємо право. Жінки народжують дітей — так має бути. Учитель ростить паросток — це справедливо. Ми тут — і це правильно».
Людина — пан сама собі. Людина не дозволяє ошукувати себе. Людина бачить те, що є, а не те, що кортить.
— Людина не дозволяє ошукувати себе, — сказав Крокодил голосніше. — Людина панує над світом… Вона бере відповідальність…
Він похитнувся й ухопився за край раковини, щоби не впасти.
…Та ж це лежить на поверхні. Що ж ти, Андрію Строганов! Ще коли Айра вводив тебе в курс справи напередодні походу, ти повинен був розтулити рота й сказати: «Таж ясно, як божий день!»
Світ Раа був створений досконалим. І водночас життєздатним. Він має розвиватися й не розвиватися. Перебувати поза страхом — і залишатися вільним. Можливо, це входило в задум Творця, а може, Він не сушив собі голову над деталями — просто задав крайні умови. І ось — порослий матерією, потонулий у матерії, ідеальний світ заплутався в суперечностях, розв’язуючи їх, пережив Смерть Раа.
Покладена в основу ідея, як електрон, скочила на нову орбіту, але зосталась електроном — собою. Не «будь людиною», а «будь більшим, ніж ти є». Не «живи поза страхом», а «знай, заради чого живеш». Не «забудь про смерть», а «долай смерть». І хто — або що — несе цю ідею жителям Раа?
Проба — ось єдиний справжній сенс перебування на Раа. Природний, єдиний стабілізатор. Та вісім стабілізаторів на супутниках, колись урятувавши цей світ, тепер убивають його; пацієнта, що давно відростив нові легені, примусом утримують на штучній вентиляції. Людину, що давно зміцнила ноги, прикуті до інвалідного візка. «Та висадіть ці супутники, розірвіть угоду з Бюро, відімкніть стабілізатори — й замість нової Смерті Раа прийде нове життя!»
Він зрозумів, що стоїть посеред кімнати зі штанами в руках. Так, але чому ж раніше баланс на Раа не був порушений, хоча стабілізатори на орбітах — із прадавніх часів, із часів Відродження Раа?
«А чи в стабілізаторах річ?»
Його тіпало, біла шкіра нагадувала про обпатраних гусей. Усе, що він зрозумів — розумів — у цю хвилину, було настільки очевидним, що від сорому горіли вуха. Таж Айра, Шана, та й сам Крокодил — не найдурніші люди. Чому вони не здогадалися?
Хіба що тому, що були всередині системи. Махайрод, чия інтуїція — національне багатство Раа, розумів, що треба вийти за межі, треба вирватися зі звичних координат, і тільки тоді є шанс на відповідь. Він сам до кінця не усвідомлював, що робить, але придумав усе правильно. І от Крокодил вивалився зі світу Раа, і на долоні лежить рішення: Раа відновилася й розквітнула після своєї Смерті не тому, що Бюро подарувало стабілізатори, а тому, що Бюро поставило Велику Мету.
«Це була умова Всесвітнього Бюро, — сказав тоді на Сірій Скелі Тимор-Алк. — Свій носій для стабілізаторів на орбіті. А уяви: застосовної науки практично нема, виробництва нема, технологій нема… Тоді перші мігранти стали в пригоді: вони звичайно всі були з розвинених планет, із технічною освітою…»
Люди, виховані Пробою та для Проби, пани над собою й світом, повинні були перетворювати світ, а якщо ні — настає колапс. Мотор шалено працює, але колеса крутяться в порожнечі, й крила махають у безповітряному просторі. Усе небо в огнях, на Раа — спокій і добробут, і нема розвитку. Є Проба, вона вимагає бігати по вугіллю, але немає вугілля, по якім слід бігати…
Крокодил узявся за голову. «А хто сказав, що стабілізатори взагалі колись працювали?! Що це не пустишка, не плацебо?!»
«Ти однаково нічого не побачиш і не зрозумієш, — сказав Тимор-Алк. — Порожня капсула, спіральна труба, і все… Якщо штука регулює співвідношення матерії й ідеї — тут хоч із бубном скачи, хоч ядро розщеплюй. Приблизно однаковий дослідницький потенціал…»
Крокодил смикнув себе за незвично коротке волосся. Видихнув так, що заболіли ребра. Ось відповідь, якої так прагнув Айра. «Дайте спокій стабілізаторам — це обман, пуста оболонка. Раа потрібна мета, заради якої варто стрибати через голову; замінуйте сонце, і хай гарячково шукають шляхів порятунку. Підтримуйте народжуваність — хай шукають, куди розселятися. Висадіть на Раа натовпи агресивних мутантів…