Кілька секунд у приміщенні було тихо. Навіть невидима дівчина мовчала, притримуючи цінні рекомендації при собі.
— Матеріалу достатньо, — задумливо зачав старий у білих шортах. — Якщо ми скасуємо результати Проби для цієї групи… виникне дуже, дуже недобрий прецедент. З другого боку…
Крокодил здригнувся. «Скасуємо? Результати? Для всієї групи?! Вони тут що, з’їхали з глузду?»
— Ще одне запитання. — Старий повернув до нього голову. — Стосовно справи про надзвичайну пригоду під час проходження Проби повним громадянином Тимор-Алком. Ви сказали, що хлопчик лежав із розбитою головою… Він був живим чи мертвим?
Крокодил упіймав напружений погляд Шани. І, собі на жах, не зрозумів, що цей погляд означає.
— У якому розумінні? — спитав він, гарячково міркуючи, якої відповіді від нього чекають.
— Був Тимор-Алк мертвим? Чи він був живим — фізично? — старий свердлив його очима.
Крокодил відчув надпотужне бажання повернутись до Айри по підказку.
— Я не лікар, — сказав він нарешті. — Він потребував допомоги. Це все, що я знаю.
— Він дихав? Його серце билося? Мозок функціонував?
— Звідки я знаю? Я не можу точно відповісти. Я… не завважив, — Крокодил кліпнув.
— Ви брешете, — з іще більшим подивом повторила Шана. — Що, у вашій культурі заведено брехати на суді?
— А я на суді? Кого судять? Мене? Я ні в чому не винен. Айру? Він виконував свій обов’язок, і якби він трохи загаявся, ви побачили б онука в цинковому гробу! — Крокодил прикусив язика. «Цинковий гріб» у його новій рідній мові обернувся чимось страшним і огидним: видовбаний стовбур дерева, куди кладуть тіло й запускають м’ясоїдних черв’яків…
— Довідка про етикет, — прожебоніло над вухом.
— Та вимкніть ви, заради всього святого, цю довідкову систему!
— …в громадських місцях не слід гучно чи надто емоційно висловлювати свої…
Крокодил заткнув вуха. До останньої хвилини він сподівався зберегти спокій, витримку і здатність до іронії. Ба ні. Він не розуміє, що діється, й борсається, ніби кіт у мішку. «Тут серйозно замислюються про те, щоб позбавити хлопчаків їхнього Права, заробленого потом і кров’ю? Чому? Через біду з Тимор-Алком? Та все ж закінчилося добре… Чи не закінчилось?! Що, коли за результатами цього балагана Айру присудять до смерті, наприклад?»
— Дарма ти все це вигадала, Шано, — сказав Айра, й далі дивлячись у стелю.
Крокодил різко до нього повернувся:
— Поясни хоч ти мені…
— Довідка: звертаючись до Консула Раа, ви повинні вживати ввічливу форму…
— Відімкніть йому довідкову систему, — тихо сказав Айра, і дівочий голос затнувся на півслові.
— Якщо свідок задовольнив вашу цікавість, — промовив Айра ще тихіше, й від його тону Крокодилові пішов мороз по шкірі, — пропоную відпустити його. Чи ви ще маєте питання до цієї людини?
— Він каже неправду, — з притиском сказала жінка.
— Звичайно, — Айра зітхнув. — Він не розуміє, що відбувається, і про всяк випадок вигороджує мене. А чого ти хотіла, Шано?
Він повільно встав, потягнувся, сунув руки в кишені брюк:
— Твій хлопчина був мертвим майже п’ятнадцять хвилин. Чого ти хотіла? Імовірність того, що я зможу його відновити без утрат, була десь близько одного до п’яти. Чого, повторюю, ти хотіла, га? За результатами його Проби я можу написати дисертацію «Напівкровки при смерті»! Ти хоч уявляєш, чого він зазнав? З його нервовою системою? З його больовим порогом? Давайте, давайте скасуємо результати цієї групи, давайте! Я дуже хочу на це подивитись. І особливо я хочу подивитись на Тимор-Алка, який…
— Замовкни! — прошипіла жінка.
— Ти хотіла, щоб я зізнався в посадовому порушенні? Ти притягла сюди єдину людину, що хоч якось могла все потвердити? Ну то ось вона стоїть, дурна, як пень, і бреше, тому що не знає, кого тут звинувачують і в чому!
— Я хотіла, щоб ти визнав інше, — вона сяйнула очима, розлючена, страшна. — Умисність. Ти з самого початку знав, що Тимор-Алк у групі. Ти заради нього покинув роботу й самовільно призначив себе інструктором. Навіщо? Познущатися?
— Розважитися!
Старий, що було довго мовчав, підвів голову:
— Що, без цього всього… не можна?
— Треба ж мені дістати хоч трохи задоволення! — Айра розвів руками. — Гаразд, я визнаю: для певних дослідів, безпосередньо пов’язаних із моїми повноваженнями, мені треба було спостерегти напівкровку в екстремальних умовах. Мої взаємини з тобою, Шано, — він насмішкувато вклонився, — і з батьками хлопчика не стосуються справи.