— Нащо?
— Таж це була умова Всесвітнього Бюро — свій носій для стабілізаторів на орбіті. А уяви: застосовної науки практично нема, виробництва нема, технологій нема… Тоді перші мігранти стали дуже корисними: вони всі звичайно були з розвинених планет, із технічною освітою.
— Зажди. Всесвітнє Бюро перекидає людей у далеке минуле й за рахунок цього дістає енергію?
— Ну… десь так.
— І Бюро влаштовує цих людей на Раа й інших майданчиках та допомагає в обмін на гостинність?
— Так.
— А навіщо, поясни мені, Всесвітньому Бюро ця благодійність? Якщо можна мене закинути в минуле Землі, на гостину до велетенських ящерів, де я проживу кілька годин щонайбільше?
Тимор-Алк поглянув із подивом. Крокодил обвів поглядом пейзаж, видний з горба: гаї, скелі, далеке море.
— Ні, — пробурмотів собі під ніс. — Натовп мігрантів у минулому Землі — хай навіть кілька десятків — вони ж усіх метеликів перетопчуть… Ось воно що… Вони історію мимоволі змінять, можливо, в цьому причина… З другого боку…
— Чому ти не думаєш, що Всесвітньому Бюро сумління не дозволяє вбивати людей? — тихо спитав Тимор-Алк. — Невинних людей із чужих планет?
— Сумління? — Крокодил повернув голову. — У цивілізації поля — сумління? Чи в часу?
За хвилину вони мовчки дивились один на одного.
— Андрію, — сказав нарешті Тимор-Алк. — Мені завжди здавалося, що ти… ну… що ти точно маєш сумління. Там, на острові… мені так здалося.
— То й що? — озвався Крокодил грубіше, ніж хотілося б. — До чого тут я?
— Ну, ти ж представник своєї цивілізації? Землі? Типовий представник? Чому ти думаєш, що, коли сумління є на Землі, в цивілізації поля його може не бути?
Крокодил хмикнув. Знов подивився на стару щоглу, увінчану контейнером.
— А всередині щось є?
— Ні. Давно забрали.
— Хотілося б подивитися, — сказав Крокодил. — Глянути хоча б на залишки такого приладдя. Хоча б на схему…
— А ти однаково нічого не побачиш і не зрозумієш. Порожня капсула, спіральна труба, і все.
— І що, ваші вчені ніколи не совали туди викрутку?
— Та туди що завгодно можна засунути. Якщо штука регулює співвідношення матерії й ідеї — тут хоч із бубном скачи, хоч ядро розщеплюй. Приблизно однаковий дослідницький потенціал.
— Як може ціла планета користуватися технологією, про яку нічого не знає?! Як можна приймати подарунки незрозуміло від кого, незрозуміло з якою метою?..
— Ходімо, — Тимор-Алк насупився. — Музей великий, а я хочу, щоб ти ще анкети для них опрацював.
— А ще чого хочеш? — наїжився Крокодил.
— Вибач, — Тимор-Алк поморщився, як від кислого. — Для твого індексу було б корисно, якби ти попрацював із анкетами музейного комплексу. А я нічого не хочу. Нічого.
Тією ж зміїстою стежкою серед скелястих вершин вони попрямували донизу. Крокодил подумав, наскільки зручніше ходити по камінню в сандаліях, і здригнувся від думки, що десь на Пробі оце тепер хлопчаки б’ють по гострих гранях босими п’ятками.
— Отже, так вони й жили, ваші величезні предки? У мирі, згоді, відповідно до задуму Творця?
— Ну… що ми про них знаємо? Вони не полювали. Не працювали на землі, тому що їжі й так було досить. Якщо в них були мистецтва, то пам’ятки не збереглися.
— А конкуренція за самку, скажімо? За самця? Невже в них не було змагання — взагалі ніякого? Відбору? Хто сильніший, хто розумніший, хто красивіший?
— Заведено вважати, що вони жили родиною. А в злагідній родині немає відбору. Кожне народжене має право жити й бути щасливим. Звичайно, це реконструкція, тому що ні текстів, ні навіть переказів…
— А мутації? Родові травми? Звиродніння? Як у них було з медициною? Недоношена, приміром, дитина не вмирала, а жила далі й була щасливою?
— Андрію, — Тимор-Алк зупинився. — Вони жили у згоді з задумом Творця, втямив? А в задум Творця звиродніння не входило, як у мій задум не входить штовхнути тебе зараз із цієї скелі!
Крокодил мимовільно подивився вниз. Далеко, в імлі, піднімалося й опадало море; він квапливо відступив від краю. Ніколи не боявся висоти і в школі часто цим хизувався…
— Мої предки мали спорідненість із тваринами, — Крокодил піддів камінець носаком сандалії. — Це багато що пояснює. Конкуренцію, боротьбу, здатність до розвитку, здатність до деградації… А твої предки, як я зрозумів, були виліплені з глини в готовому вигляді?