Пам’ятайте, жовті — не найкращі слухачі у світі. Майте це на увазі, відповідно підлаштуйте під них своє повідомлення.
Не сміятися, коли всім навколо весело від влучного жарту…
Ми наближаємось до граничної межі між приязним ставленням до начальника та підлабузництвом, і я довго розмірковував, чи варто давати цей підрозділ у книжку. Зрештою, вирішив це зробити, бо щиро вірю в розуміння інших людей.
Якщо червоні начальники можуть розлютитися тим, що ви намагаєтесь здобути їх прихильність, жовті начальники не мають абсолютно нічого проти, якщо колеги знають, коли сміятися. Це залежить від того, як ви самі до цього ставитесь. Свідоме стискання щелепи, коли начальник «шуткує» якийсь жарт, може бути дуже недоречним. Звісно, все залежить від ситуації, і бувають моменти, коли така поведінка є цілком прийнятною. Я просто маю на увазі, що ця стратегія нічого особливо не дасть. Начальник подумає, що ви — нудний і відморожений. Є ризик, що з цієї причини він охочіше спілкуватиметься з привітнішими колегами. Так, у цій ситуації ми стоїмо на межі, я згоден, і, крім того, це не має нічого спільного із самою роботою.
Багато хто з нас сприймає жовту поведінку як дещо незрілу, але нам треба розуміти, що в ній є як свої недоліки, так і свої переваги. Чи потрібно посміхатися щоразу, коли начальник жартує? Звісно ж, ні. Щодо цього ви можете вирішувати самі. Можливо, ви думаєте:
«Я хочу зберігати свою психологічну цілісність». Я вас за це поважаю. Вибір — цілком ваш. Однак, якщо ви смієтесь, це в жодному разі не зашкодить вашим стосункам.
Розділ 9. Чому вам потрібен саме зелений начальник
Мій досвід показує — щодо зелених начальників є певна модель. Ситуація у цьому разі є трохи складнішою, бо зелена поведінка стосується багато чого, що напряму не пов’язано з керуванням. Як ви вже бачили раніше, зелені прагнуть бути частиною групи, а не виділятися чи бути в центрі уваги. Ухвалення рішень може бути для них викликом, вони не завжди цінують зміни. У таких начальників, як і більшості зелених, проблемне ставлення до конфліктів.
Водночас вони, безумовно, набагато сердечніші за інших, особливо червоних, начальників, і багато хто хоче мати начальника саме з таким характером. Цей тип особистості сприймають як більш людяний і дбайливий. Зелені також готові робити щось для інших. Вони пам’ятають дні народження колег і партнерів. Друзі, у мене навіть був начальник, який знав, коли день народження в мого кота!
Ці якості подобаються багатьом людям — і це зрозуміло.
Крім того, у їхній ієрархії першою стоїть команда, а вже за нею — власне его. Такий начальник завжди намагатиметься захистити свою команду. Примітка: «намагатиметься». Ми не впевнені, що цього достатньо, бо іноді це може призвести до конфліктів із начальством на вищих рівнях компанії, але він буде робити це завжди.
Звісно, наступним є питання про зміни.
Зелені прагнуть стабільності. Якщо ви маєте подібну рису зеленої особистості, то ви інтуїтивно розумієте підхід вашого начальника до роботи. Насправді ви вдвох хочете одного й того самого. Оскільки зелений тип поведінки, безумовно, є найпоширенішим, більшість людей хочуть собі начальника, який не перевертає компанію догори дриґом із регулярністю раз на пів року. Тож поєднання вашого ставлення до справи та його підходу в цьому аспекті буде дуже добрим.
Висновок, який спадає на думку, полягає в тому, що в деяких компаніях і галузях підґрунтя для зеленого лідера буде дуже плідним, натомість протягом першого тижня проблеми з’являться вже в інших місцях.
Час від часу в мене виникає запитання, чому зелені взагалі можуть захотіти стати начальниками, якщо вони проявляють описані вище риси характеру? Керування передбачає, серед усього іншого, розв’язання конфліктів і впровадження змін.
Відповідь, мабуть, полягає в тому, що зелені іноді відчувають потребу у владі. Внутрішня, індивідуальна рушійна сила може бути більшою частиною зеленої поведінки, внаслідок чого формується особистість, що хоче брати участь у різних процесах і впливати на них.
Протягом багатьох років я цікавився в різних зелених начальників, чому вони взялися за таку роботу. Відповіді були різноманітними. Часто кажуть, що їм важко було відмовитися, їм обіцяли, що нічого не зміниться — вони все одно будуть частиною команди, а іноді їх спокушали гроші. Я думаю, ми повинні визнати, що зелені так само чутливі до спокус, як і всі інші.
Іноді мені здається, що зелена людина просто не встигла відсторонитися, перш ніж їй поставили таке запитання.