«Буду воза перти, волочити й пхати!
В черзі я не перший! Навіть і не п’ятий».
Ница малодушність ця, ница і ганебна.
Звідкись голос чується, з-під землі, чи з неба:
«На горбочку місця для хрестів багато.
Так що десь поміститься й твій…»
14 березня 2009 р.
«Це навіть вже не мрія, а мана…»
Це навіть вже не мрія, а мана.
Чомусь тобі нав’язливо імкнеться,
Як, розгорнувши книжку навмання,
Хтось, може, над рядком твоїм всміхнеться.
Та це – колись.
А доки ти не звів
До неба зір, благальний і пропащий, —
Ти вільний звір.
Свавільний, сильний звір,
Що зачаївся нерухомо в хащі.
Ген розбрелися широко ловці,
Та їх тобі обходити не вперше.
Поет боїться смерті, як усі.
Ну, може, зовсім-зовсім трохи менше…
Квітень 2009 р.
Пізньорадянський диптих
Спроба віршів для дітей
І
Купіть мені, мамо, купіть мені, татку,
Плямистий костюм і саперну лопатку.
І щоб не влаштовував я вам істерик,
Купіть ще й маленький бронетранспортерик.
А потім в коробці такій, у картонці —
Маленьких литовців, маленьких естонців,
Узбеків, грузинів, вірменів, туркменів,
Якщо вам не шкода, купіть ви для мене.
А потім, до всього – ото буду радий! —
Купіть мені дядю з Верховної Ради,
Щоб я йому кліпнув, моргнув або свиснув,
А він би слухняно на кнопочку тиснув.
І все це до решти, усе без остатку
Купіть мені, мамо, купіть мені, татку!
ІІ
Бабуся з дідусем впадають в прострацію,
Так ревно збираються на демонстрацію.
Так само збираються на демонстрацію.
І старша сестра, попри менструацію,
Так само збирається на демонстрацію.
А я бультер’єра веду на кастрацію,
І через це пропущу демонстрацію.
1990 р.
Ще два вірші для дітей
Дорожньо-транспортна пригода
Раз в автобусі
Старенькій бабусі
Не поступився місцем Петро,
І у стрімкім каратистському русі
Бабуся Петрові
Зламала ребро.
– К’я!
Новорічне
Мама і тато
Маленьку Оленку
Звечора густо
Вмочали в зеленку.
Зранку, в садочок
Відведена бабою,
Буде Оленка
Царівною-жабою.
1992 р.
П’ять копійок дрібними
Добірка політичних сатиресок
Інтеграційне
Місто Ялта відоме, аякже.
Тільки чим це місто відоме?
Тим, що в ньому чудові пляжі,
Чи що там проводять кордони?
Ми старе життя не хвалили,
Щойно вилізши із халепи,
Та Європу без нас ділили
На ЄСи і на ЄЕПи.
Ми хвилюємося страшенно.
Ми завмерли в чекальнім поклоні:
«Добры дзень, спадар Лукашенка!
Buona sera, segnior Berlusconi!»
Те, що нас у тім’я довбає
До Європи жага нездоланна,
Знають Путін і Назарбаєв,
Знає Проді і знає Солана.
Та сказати не це хотів я,
І сказав не зовсім у лад.
Та жага нас довбає у тім’я.
Але що ж нас довбає… там?
Листопад 2003 р.
Політично-еротична пісня про Тузлу
Дві сестри ще за Союзу
Ділились бідою.
Старша сестра свою тузлу
Пустила з водою.
Простяга тепер безчесно
Лапу заскорузлу
«Віддай, – каже, – менша сестро,
Мені свою тузлу!»
Ні моралі, ані глузду
Ви тут не впіймаєте.
БЕРЕЖІТЬ, ДІВЧАТА, ТУЗЛУ,
ДОКИ ЇЇ МАЄТЕ!