Однак був ряд питань, на які я не міг відповісти. Наприклад: чому, маючи усі без винятку можливості знищити нас, вони просто забрали в нас гроші і вислали з міста?
Лінь? Ситість? Поблажливість, що з’явилася з віком?
Я не вірив ні в перше, ні в друге, ні в третє.
Усю ніч я ламав над цим голову і знайшов тільки одне пояснення — чиясь умова:
— Я допоможу вам позбутися їх, але за умови, що вони залишаться живими.
Це було настільки очевидно, що я навіть не став шукати інших пояснень. Як і не розміркував над тим, хто зрадив усіх нас. Занадто вже всі ми підходили на роль зрадника.
Сашко, який утомився задовольнятися найменшою часткою і спокусився величезною купою грошей, що йому запропонували за нас.
Костя, якому могли погрожувати минулим, зокрема скоєними ним злочинами, що підлягали закону «за давністю терміну».
Мишко…
Ігорович…
Я міг придумати все, що завгодно, і все це могло бути правдою. Як і те, що хлопців міг підставити і я, бо втомився від гри настільки, що сказав сам собі «досить» і вирішив заробити одним махом на «пенсію» і гарантований спокій на ній, зрадивши всіх інших.
Добре. Я все забув, а тому мені було байдуже, як бійці з «Дракона» чи з «Пароплава» стежили за нами, як вичисляли наші рахунки і нерухомість, як домовлялися між собою директори, і хто зрадив нас.
Байдуже, та й годі.
Світ складний, і щоб вижити в ньому, потрібно сприймати кожне нове «БАХ» максимально спокійно. Навіть якщо це постріл долі тобі в спину.
Адже саме Великий Вибух став початком існування Всесвіту.
Громили їхали і їхали слідом за нами.
— Усе. Я хочу мінералки, — сказав Мишко.
І коли ми зупинилися біля якогось маленького кафе, двоє з них зайшли слідом за нами, застигли мовчазними бовдурами, чекаючи, поки вивітриться газ з води в наших склянках.
Потім вичікували біля машини, доки Мишко викурить сигарету, а потому заведе мотор.
— Не набридло? — дивлячись у дзеркало, запитував у їхнього відображення Мишко, коли ми зупинялися біля перехрестя.
— Куди ж ви поділися? — питав він, як тільки вони зникали з поля зору.
— Злякалися? — поцікавився він і різко загальмував, коли машина з бойовиками опинилася за три метри від нас. — Саєчка за переляк.
Він розважався. Але не отримував втіхи.
Я знав, що скоро він вибухне.
Чекати довелося недовго.
— Ну все, — сказав Мишко, дивлячись у дзеркало, — ми вже виїхали за місто.
Машина з громилами, як і раніше, їхала слідом.
— Якого біса? — похмільного Мишка це дратувало все більше і більше.
— Ей, виродки, ми вже на сороковому кілометрі.
А коли ми проїхали ще півгодини, він не витримав:
— Набридли.
Мишко зупинився біля узбіччя, вийшов з машини і попрямував до автомобіля з бойовиками із «Золотого Дракона», що зупинився позаду нас.
Я навіть не глянув у його бік. Сидів і курив.
Мишко повернувся хвилин через п’ять, кинув мені кобуру з пістолетом і кілька нових обойм. Дві точнісінько такі самі він залишив собі. А от гроші, що він знайшов у кишенях побитих ним громил, їхні золоті годинники, браслети, ланцюги і персні, він кинув на панель між нами.
— Купа грошей, — сказав я.
— Ага, — мовив Мишко.
— Можна почати велику гру, — зауважив я.
— Авжеж.
— Заробити грошей, — я продовжував розвивати думку, яка в однаковій мірі хвилювала нас обох із учорашнього вечора, — повернутися і порішити їх усіх.
— До одного, — підтримав мене Мишко.
Я навіть здивувався, що кожен із нас ще до цієї зупинки вирішив повернутися назад. Ще не знаючи як, коли, але обов’язково довести справу до кінця. Чого б це не коштувало.
— То що? — запитав Мишко.
— Уперед.
Але він не зрушив з місця.
Тоді я мовив ті чарівні слова, які він хотів почути:
— Виграш поділимо порівну.
— Супер, — сказав Мишко, усміхнувся і дав газу.
Ми їхали навмання. До першого з міст, у якому було б хоч якесь казино і стіл зі справною рулеткою.
Розділ 9
«Хоч якесь казино»
Надмірна впевненість? Та ні — надмірний професіоналізм. Переконання що все, що відбувається, починаючи від підгоряння млинців, кількості хітів в автомобільному приймачі і закінчуючи падінням на землю гігантського метеорита, як і обертання рулетки, підпорядковується математиці. Тільки математиці. Причому все, що завгодно. Будь-що можна представити у вигляді чисел, і вивести закон імовірності будь-якої події.