За теорією імовірності, якщо рулетка зробить десять обертів, то п’ять разів кулька зупиниться на «чорному», а п’ять — «на червоному». Це треба сприйняти на віру.
Якщо ж ви повірили, то, ставши біля столу, дочекайтеся, поки «чорне» чи «червоне» випаде тричі підряд. Як тільки це відбудеться, то шанс випадання «чорного» почне дорівнювати вісімдесятьом відсоткам, і треба ставити саме на нього. Найімовірніше, ви виграєте. Якщо ні, то відразу ж робіть нову ставку на той самий колір, тому що ймовірність виграшу вже дорівнюватиме дев’яноста п’яти відсоткам.
Але якщо ви програли і цього разу, то вже наступного обов’язково виграєте, оскільки тепер ваші шанси на виграш прагнутимуть досягти нескінченності. Ставте і вигравайте.
Але при цьому розраховуйте свої ставки так, щоб кожна наступна не тільки приносила вам виграш, але і покривала програш.
От і вся система. Почніть із фішки вартістю п’ять центів, дайте цій системі спрацювати разів двадцять підряд, і ви досить легко виграєте сто доларів.
Я проробив дану операцію сто разів. Страшенно стомився, більшість гравців залишили нас. У круп’є заплутувався язик, і Мишко допомагав йому:
— Робіть ваші ставки.
— Отож, — кивав той, — робіть.
— Ставок більше немає.
— Спасибі. Ставок немає. Більше.
А я усе грав і грав.
Нарешті до залу зайшов охоронець і замахав руками. Побачивши його, круп’є полегшено зітхнув:
— Ми закриваємося.
— Дякую за гру, — сказав я і різким ударом вказівного пальця підсунув до нього найдрібнішу фішку.
А Мишко пояснив:
— Ми вимушені заощаджувати. Так склалося, брате…
Розділ 13
«Друга гра у Великому Місті»
Друге казино називалося «Нічна Сова». Назва вказувала на те, що воно працює до сьомої години ранку. Хоча сам заклад більше скидався на полігон якоїсь контори, що торгує антиалергенними порошками. Будь-якому алергікові, який наважився пройти уздовж усіх цих запорошених оксамитових штор, можна було запропонувати:
— Три грами наших чудодійних ліків і…
Тут було стільки оксамиту, що здавалося, ніби ти потрапив у шафу для одягу якої-небудь старої діви. Але це було виправдано: набагато дешевше завісити всі діряві стіни темно-червоними шторами і не витрачатися на ремонт.
Столи були теж паскудними.
Дивувало тільки те, чому круп’є не пошили жилети з залишків гобеленів і штор.
Але грати було можна. І я грав. А Мишко стежив за круп’є, щоб той не натискав ніяких потайних кнопок чи педалей. Зустрівшись із ним поглядом, круп’є з розумінням кивав головою і говорив:
— «Тридцятьтри», «чорне», ви виграли.
Здається, він відчував, що вже завтра йому доведеться шукати нову роботу, він навіть не силкувався заважати нам вигравати. Навіщо старатися для тих, хто звільняє тебе з роботи? Усе логічно.
Тут я грав у «дюжину».
«Дюжина» — одна з найнадійніших систем: правила гри у неї такі ж, як і в «червоному і чорному». Ви чекаєте, поки одна з трьох дюжин не випаде тричі підряд, а після цього робите ставки на дві інші дюжини. Ця система бездоганна, тому що вона єдина з усіх дозволяє з першого кону отримати виграш, що прирівнюється шістдесятьом відсоткам. Можете порівняти з «червоним-чорним», де ймовірність виграти на першій ставці дорівнює сорока вісьмом відсоткам.
Але є в цієї системи значний недолік. При ній ваш виграш дорівнює усього половині вашої ставки — виграє тільки одна з двох дюжин, на які ви поставили, отже, перед тим, як виплатити вам виграш у співвідношенні один до двох, круп’є забере одну з ваших ставок. Отже, ви виграєте лише п’ятдесят відсотків від тієї суми, на яку поставили. Тому дана система потребує дуже багато часу, але, користуючись нею, практично неможливо програти. Найгірше, що може статися, — ви нічого не виграєте, але залишитеся зі своїми грішми.
Розділ 14
«Третя гра у Великому Місті»
Третього вечора я теж планував грати в «дюжину», але виявилося, що з рулеткою, яка була в казино «Червоний Лев», можна було грати в зовсім іншу гру. І я зрозумів це, як тільки побачив електронне табло за спиною круп’є, на якому, немов на якійсь біржі, вказувалися номери двадцяти останніх виграшів.
Було досить побачити їх, щоб зрозуміти, що колесо рулетки перекошене, і що найчастіше випадають числа сектора від «двадцяти семи» до «восьми». Тобто: «двадцятьсім», «тринадцять» (як бачите, ніякої містики), «тридцять шість», «одинадцять», «тридцять» і «вісім».