– Щитки не гірші ніж у канадського хокеїста, – жартував старий, – тепер при такій екіпіровці перемога за нами.
Танас вертав додому ще до глибокого снігу. Набив стільки шишки, аби за тиждень позбирали. Та не це основне. Не причина й те, що нікуди складати. Шишку можна держати на лютому морозі, вона не попортиться. Підвела Марфа. Бідкався колись Дмитро, мовляв, жінку і то рік не пригортав, відчуваю, вона бажає, а мені не хочеться, вірніше сказати, не можеться. Але Танас на інтимну фразу не звернув уваги, лише зауважив:
– То ваш клопіт. Тут я допомогти не можу.
Спали на нарах покотом. Після важкої роботи на свіжому повітрі настояному на хвої та ситної вечері Танас вмощувався на нарах якомога зручніше і миттєво засинав богатирським сном. Серед ночі проснувся Танас від того, хтось розстебнув штани. Крайня плоть часто не підвладна голові, тому вона ще більше виструнчилась. Вона диктує несказанно велику насолоду та ще й якщо зі стогоном на неї насувається жінка. Танасу стало не до роздумів. Ще крізь сон чув Танас, що його обнімають, але подумав на малу і тільки усміхнувся. Марфа осідлала чужого чоловіка.
О, що вона тільки не виробляла, поки впала знеможено аж за дочку.
– Бач, не витримала, – подумав Танас, – а мені стидно буде глянути дітям, Дмитру та дідові у вічі. Вранці їду додому, бо це може стати тільки початком. Що як Марічка ось так? Природа, а її дуже важко опиратися.
В селищі міського типу, де жили Танас з Марічкою, не мали звички обгороджувати двори. Іде скотина широкою вулицею, почухмариться об ріг хати і, прогнана пастухом, біжить дальше. Танасу таке подвір’я не до смаку, але потрібно показати, що ти народився і виріс серед місцевих жителів, перейняв їх звичаї. Танас підійшов не до дверей, а до вікна своєї хати. Він хотів пожартувати, закричати нічним лісовим птахом, приміром сичем. Високий зріст дозволив зазирнути в хату поверх фіранки.
І треба ж такому статися. Марічка борсалася в обіймах якогось чоловіка, правда не дуже активно. Той помаленьку підводив її до ліжка і щось нашіптував, бо губи у нього ворушилися. Побачене кинуло Танаса на ганок. Сінні двері злетіли з петель від удару ногою, хатні розсипалися на дошки. В наступну мить невідомий вилетів разом з друзками віконної рами надвір.
Танас важко дихав, ходячи по хаті. Він вилив на непритомну Марічку половину відра води, але та не опритомніла. Так з відром у руці вийшов на ганок. Чоловік, який щойно веселився біля молодиці, зі стогоном на карачках перетинав вулицю.
– Чого це я вийшов? – Запитав сам себе чоловік і ніяк не міг пригадати. Лише коли глянув на відро, пішов до колонки. Чи час, чи нова порція холодної води очумали Марічку. Не переставав кровоточити її ніс, нудота підійшла до горла, ніяк не хотів закриватися рот.
– А я любив тебе більше життя! – Почула Марічка охриплий пригнічений голос.
Тільки тепер блискавкою пронеслась думка:
– Найважливіше для люблячих – вірність. Це для тих, хто найбільшу насолоду знаходить в ліжку, вірність не обов’язкова. Якщо інший чи інша не отримає очікуваного задоволення, бігом кидає партнера, коли повезе, то знайде ще більшу дозу задоволення. Для них розрив – просте припинення полових актів з даною особою. Таке “ горе” швидко забувається. Скоро, може в цей самий вечір відшукаються спраглі без “кохання.” Як на курорті, емоційне розвантаження.
– Я тебе також з дитинства люблю. Але на біса така любов, коли діток немає. – Взявшись за щелепу відповіла Марічка.
– Зрадників убивають! – Прохрипів Танас.
– Навіть коли б що трапилось, всеодно я тобі не зрадила б. Просто мали б дитя. Любили б удвох.
– Невже ти не розумієш, що така дитина не моя, лише твоя. Якби женився на тобі з малюком, була б зовсім інша справа. Знали б не моя кров. З ним поводилися б по – особливому. Старалися б, щоб перемогла любов до нього та виховання, а не кров. З крові брали б лише краще. І то це – також дуже ризикована справа. А що як дитина не вдасться? Тоді про щастя навіть не мрій. Терпи сімейне горе. Не кайся, знав на що йшов. Тільки в кіно відбувається все ладком, а в житті мало навіть порядних не те що щасливих людей. Глянь на сім’ї з прийомними дітьми. Там здебільшого або батьки, або діти нещасні. В подібних сім’ях щастя може існувати тільки в ідеалі, вважай на папері. Як на мене, то усиновити можуть тільки багаті, женитися на жінці з дитям може всякий. Добре, якщо не шпинятимуть, мовляв, женився на жінці з байстрюком
– Ти у лікарів консультувалась? ? Після довгого мовчання запитав Танас.
– Так, і неодноразово. Всі в один голос твердять, що я можу родити не один раз. Те саме стверджує шаман та знахарка.