Той, що з м'ячем, постукотів пальцем у лоб того, що з текою:
Аренський! Навіть Козьма Прутков сказав: ди-вись у коріння речей.
Той, що з газетою, теж постукотів:
І собі в голову, коли що кажеш. Зміна прізвища у міщанина…
Той, що з м'ячем
Це ознака здвигу в його ідеології - раз! І дізна-тись про причини…
Той, що з газетою
Нам буде корисно - два!
Увійшов Мокій:
Невже прийшли? Спасибі!… А я, бачте, заховавсь отут із своєю укрмовою…
Сиджу сливе сам удень і вночі та перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все ж таки яку багату, прекрасну нашу мову! Кожне слово! Щоб не пропало, знаєте, щоб пригодилось воно на нове будування. Бо, знаєте, вивчивши мову так-сяк, нічого з неї прекрасного й цінного не складеш… От… Сідайте! Зараз почнемо (пішов).
Аренський
Занадто захоплюється мовою.
Боліє. Питання - чого?
Той, що з м'ячем
А того, що ти не болієш нею. І тільки псуєш. Партія пише, пише - візьміться, хлоп'ята, за українську культуру, не бузіть з мовою, а ти що? Ще й досі "Комсомольця України" не передплатив. Парню треба помогти! Парня треба витягти!
Увійшли: Мокій, тітка, дядько, Мазайло, жінка, Баронова -Козино, Уля.
Так-от… Мої товариші комсомольці… Прийшли…
Той, що з м'ячем, підморгнув своїм і, вдаривши м'ячем об підлогу (Баронова здригнулась), почав:
На дискусію, чи що…
Виступила вперед тьотя Мотя:
Просимо, товариші, молодії люди комсомольськії, просимо сідати!… Ах, я
завжди казала, кажу і казатиму, що якби мені років десять скинути, я б сама вписалась у комсомол. Ух, і комсомолка б з мене вийшла! Ух! (Повела плечем. Підскочила).
Той, що з м'ячем, звернувся до товариша з текою:
Чуєш, Аренський?
Тьотя
Чудове прізвище!
Баронова-Козино
Ідеальне!
Мазайло побожна зітхнув, тоді тихо до Рини, до жінки:
Чула? (Побожно). Аренський!
Той, що з м'ячем, і куценький, зачувши це, порекомендувались, вмисне акцентуючи свої прізвища:
Тертика.
Баронова-Козино здригнулась, мов од електричного струму.
Тьотя
Як?
Тертика, вдаривши м'ячем об підлогу, і куценький виразно:
Іван Тертика.
Баронова-Козино здригнулась.
Микита Губа.
Баронова-Козино зблідла.
Дядько Тарас до Тертики:
Вибачте! Ви часом не з тих Тертик, що Максим Тертика…
Тертика
Батько мій Максим…
Був на Запорожжі курінним отаманом…
І тепер на Запоріжжі, та тільки він робітник-металіст і отаманом не був…
Та ні… Курінним отаманом Переяславського куреня славного Війська Запорозького низового на початку XVII століття.
Не знаю.
Дядько Тарас
Дуже жалко.
Тьотя зацокотіла каблучкою об графин:
Не так давно я прочитала, щоб ви знали, товариші, одну дуже цікаву книжку. Я прочитала всю книжку, і в тій книжці прочитала буквально все, що було написане і надруковане в тій книжці. Буквально все. А найбільш я прочитала, щоб ви знали, таке глибокодумне місце: життя - то є все… І оце воно мені зараз чомусь згадалося: життя - то є все… Так! (Трошки задумалась, покивала головою, зітхнула). Життя - то є все… Пропоную, товариші, обрати президію. (Поспішаючись). Гадаю, годі буде одного предсідателя? Заперечень нема?
Нема!. Кого?
Рина, поспішаючись:
Тьотю Мотю! Тьотю Мотю!
Мазайло, поспішаючись:
Просимо!
Баронова-Козино до тьоті, поспішаючись:
Вас просимо!
Тьотя
І просила ж я, ще вчора просила, щоб мене не вибирали. (Поспішаючись). Життя - то є все. Заперечень нема? - Нема!… Прошу до порядку! (Зацокотіла каблучкою). Ну, громадяни, товариші, а краще й простіше - мої ви милії люди, руськії люди, їй-богу! Бо всі ми перш за все руськії люди… Давайте всі гуртом помиримо рідного сина з рідним батьком. По-милому, по-хорошому, їй-богу!…
Зачувши такі слова, Тертика і Губа скинулись очима, лукаво перемигнулись.
Губа раптом запропонував:
Тертику!
Баронова-Козино здригнулась:
Тьотя
Що?
Губа
Тертику на голову пропонуємо ми.
Баронова-Козино здригнулась:
Тьотя
Дозвольте. Як це так… Адже ж на голову мене вже обрано… Принаймні заперечень не було. Ну, милії ви мої люди, невже ви не довіряєте, і кому?…
Мені, Мотроні Розторгуєвій, з Курська?…
Губа
Просимо проголосувати!
Тьотя
У вас-то, мої милі, пошана до руської людини, нарешті, до Курська єсть?
Губа
Єсть! Та не всякому, хто з Курська, і честь!
Тертика прибив м'чячем.
Не всякій тьоті Моті…
Тьотя
Будь ласка! Я зголосую… Хто за Тертику на голову, будь ласка… Один, два, три, чотири… (Встромила гострі свої очиці в дядька Тараса). Ну?
Дядько Тарас
Не з тих Тертик… Утримуюсь.
Уля, що весь час дивилась на Мокія, піднесла й собі за ним руку.
Рина до неї:
Улько! Ти що?
Уля
Ой… (тихо). Помилилась.
Тьотя
Чотири! Хто за тьотю Мотю на голову? Один, два, три, чотири…
Дядько
Хоч і є така приповідка: "Як єсть, то й пані старій честь", - проте утримуюсь.
Рина до Улі:
Улько! Та ти що?
Уля піднесла руку.
Тьотя
П'ять! Більшість!… Будь ласка… Хотіла по-милому, по-хорошому, а тепер… (Грізно зацокотіла каблучкою). Будь ласка, дискусія починається!… Дискусія починається, і слово маєш ти, Моко!
Мокій
Я?
Ти. Будь ласка!…
Чому я перший, а не ви або папа? Не я ж вас викликав на дискусію, а ви мене.
Слово маєш ти!
Та чому я?
Тьотя
А тому, милий, що, коли твій рідний папа заснував у власній квартирі своїм коштом, можна сказати і до газети написати, соцілістичеського лікнепа правильних проізношеній, ще й до того вигадав електричну мухобійку, то за таку прекрасну ініціативу, за такий масштаб, за те, що він прагне стати ну просто порядочним человєком, ти хотів його…
Мазайло не витримав:
Утопити в криниці.
Тьотя
У сепаратній криниці.
Мазайло
З новим прізвищем.
Тьотя
Із загсівським прізвищем.
Дядько про себе: "Попавсь у матню!"
Баронова-Козино
Із руською хрестоматією Овчинникова.
Мокій спалахнув:
Ага, так ви он що! Так ви он як! Гаразд!… Забираю слово!
Мазайло
Я забираю слово!
Обидва разом, немов шаблями:
Я!
Я!
Ти?
Ти?
Тьотя поцокотіла каблучкою:
Я сказала - будь ласка, слово має Мокій.
Мокій
Саме тепер, коли нам до живого треба, заснувавши в нас український лікнеп, перевести скоріш загальмовану запізнену Холодну Гору на перший ступінь української грамотності, тоді на другий ступінь грамотності, потому негайно до інституту культури, щоб ми наздогнали, щоб ми перегнали стару європейську…
Губа підказав:
Буржуазну…
Мокій
Буржуазну культуру, щоб ми вийшли скоріш на високості… Щоб ми вийшли на високості… На високості…
Дядько Тарас підказав: