239 Служки не скривджуй, адже не одна і подряпає, бідну,240 Й голкою руку штрикне, поки та чеше її.241 Тож (проклинаючи!) зачіску робить велительці злісній:242 Сльози й краплинками кров — рясно на зачісці тій.243 Обмаль волосся — став сторожа вдома, й лиш там, де шанують244 Добру Богиню, наводь лад на своїй голові.245 Я загостив якось до однієї, і штучне волосся246 Хутко наділа вона, — задом, проте, наперед.247 Хай ворогам щось подібне трапляється, хай на парф'янок,248 А не на римських жінок сором спадає такий!249 Що то за бик, коли рогів нема? Що за луг — без травиці?250 Гай — без листків, голова — та без волосся на ній?251 Втім, не Семелу, не Леду повчаю, не ту, що з Сідону252 Ген через моря глибінь начебто бик її віз,253 І не Єлену, що прагне її Менелай одібрати254 Від крадія-пастуха (кожен з них знав, що робив!) —255 Є кого вчити в нас: юрми дівчат — і гарненькі, й не дуже,256 Більшість, до слова кажу, гірша од меншості й тут.257 Гарним ані настанов, ні мистецтва не треба, бо їхній258 Посаг — це врода; вона — верх без мистецтва бере.259 Море ясне — мореплавець спокійний; коли спохмурніє —260 Вміння і засоби всі тут же він пустить у хід,261 Зовнішність рідко буває без вад; навіть плямку найменшу262 Від чоловічих очей, як тільки можеш, ховай!263 Куца — сиди, щоб тебе за сидячу, як станеш, не мали;264 Нижча від куцої ти — гостя на ложі стрічай.265 А щоб на око він, поки лежиш, не визначив зросту,266 Спритно на ноги собі ще й покривало накинь.267 Вільний — для надто худих я порадив би одяг; так само268 Вільно й накидка нехай їм опадає з плечей.269 Надто бліда хай рум'яниться; надто смаглява — вживає270 Замість всіх інших білил — риби, що з Фаросу, мазь.271 Ніжку не дуже струнку у взутті білосніжнім приховуй,272 Не поспішай ремінців з надто тонкої знімать.273 Прикру нерівність плечей хай підправить подушечок пара,274 Грудям пласким повноти кругла пов'язка додасть.275 Пальці не дуже тонкі в тебе, ніготь не надто гладенький —276 Значить, як мову ведеш, менше вдавайся до рук277 І не бесідуй натще, коли з рота важкий в тебе запах,278 Від чоловіка тоді краще вже одаль тримайсь.279 Зуб почорнів тобі? Вищий від інших? Вибився з ряду? —280 Краще не смійся, бо цим тільки нашкодиш собі.281 Хто б у те вірив, що навіть сміятися вчаться дівчата?282 Вчаться таки, аби й сміх повабу їм додавав.283 Смійтесь, та не на весь рот, щоб на щічках дві ямочки грали,284 Нижня губа щоб ледь-ледь верхніх торкалась зубів.285 Звісно, й кишок ви зо сміху не рвіть, коли треба й не треба:286 Хай по-жіночому він — солодко, ніжно бринить.287 Є ще такі, що їм рот перекошує регіт нестримний;288 Декотру сміх аж трясе — наче ридає вона.289 Іншої сміх ріже вуха: здається, що то десь при жорні290 Знуджена колом іти, вперта ослиця реве.291 Врешті, куди не сягнуло мистецтво? Вже й плачемо гарно —292 Сльози у будь-який час, в будь-який спосіб ллємо.293 Що там сльоза? Велимо, щоб язик на тій чи на іншій294 Літері мов спотикавсь, як у дитини бува:295 Знадою й вада стає — певних слів помилкова вимова:296 Гірше, ніж досі могли, мовити слово вчимось.297 От і візьми собі це, раз воно помічне, до уваги.298 Далі навчайся того, кроком яким тобі йти.299 Є і в ході якийсь чар: чи когось незнайомого нею300 Звабиш, а чи відштовхнеш — вирішить, власне, хода.301 Рухати стегнами вміє одна й розвівать за собою302 Одяг, ступаючи так, начеб не йшла, а пливла.303 Інша — мов червонощока жона селянина-умбрійця,304 Твердо, сягнисто кладе, по-чоловічому, крок305 Міра — й тут головне: між селюцьким розгонистим кроком306 І по-смішному дрібним вибрать середину вмій.307 Тільки плече твоє хай неодмінно оголеним буде308 Зліва, так само й руки, лівої, не прикривай.