731 З тим піднялась і, гілки розсуваючи з-перед обличчя,732 Жінка до мужа спішить, щоб обійняти його.733 "Звір там", — подумав Кефал і, лук негайно схопивши,734 Вже накладає стрілу, що у правиці була.735 "Ні, то не лань! Зупинись! Не пускай стріли, нещасливче!736 Горе!.. Дружині своїй вістрям ти серце пройняв!737 Горе, о горе мені!.. У любляче серце ти влучив!738 Втім, через тебе давно кров'ю воно запеклось.739 Гину завчасно, але не від зради, — земля, що ти нею740 Вкриєш останки мої, буде мені, мов той пух.741 Із вітерцем, що так обманув мене, лине мій подих…742 Гину!.. Рукою закрий, милий мій, вічі мої!"743 Той, її тіло слабке до грудей пригортаючи скрушно,744 Рани глибокої кров хоче омити слізьми.745 Подих, що виплив повільно з грудей її необережних,746 Він на вустах своїх чув, горем пригнічений муж…747 Та пригадаймо, з чого почали! Повернімо свій човен,748 Хай по трудах нелегких гавань всміхнеться йому!749 Певно, чекаєш давно, що я поведу тебе в гості750 Й приписи певні подам, як повестися тобі.751 Пізно приходь і поважно ступай при засвічених лампах —752 Пізно прийшовши, кажу, зваби собі додаси.753 Хто напідпитку, тому й у негарній привидиться краля —754 Ваду, яка б не була, мовби приховує ніч.755 Пальцями їжу легенько бери: рухи й тут є належні,756 Рота рукою, скажім, не витирай за столом.757 Перед гостиною не наїдайсь, але й в гостях май міру:758 Їж, як смакує, але — менше, ніж з'їсти могла б.759 Стала б таки при Парісові рот напихати Єлена —760 "Дурень лиш, — чухався б той, — дурень міг красти таку!"761 Більше пасує жінкам, а навіть і личить їм — пити:762 З сином Венери тобі, Вакху, найкращий союз.763 Так, але поки ясна голова, поки пам'ять і ноги764 Служать тобі й від вина ще не двоїться в очах.765 Гидко дивитись на ту, що лежить, наче мертва, напившись, —766 Гідна, щоб з нею будь-хто хіть заспокоїв свою.767 Сон за столом — небезпечне заняття: заснувши, такого768 Часом натворимо ми, що хоч під землю ховайсь!769 Далі вже й сором повчать. А Венера: "Вважаєш за сором770 Діло, що, власне, над ним — ласка, опіка моя?"771 Знаєте всі свого тіла будову — стосуйтесь до неї:772 Як випадало б лягти — кожна для себе рішай.773 Світишся вродою — то горілиць прилягти не вагайся;774 Спина немов з-під різця — спиною очі втішай.775 Меланіона плечей Аталанти стрімкої торкались776 Ноги — у тебе такі ж, отже, лягай, як вона.777 Куца — тоді на коня; для високої зростом фіванки778 Жодного разу, повір, Гектор конем не ставав.779 Жінка, що станом струнка, опершись колінами в ложе,780 Хай при поставі такій зверне голівку набік781 Гарне стегно в тебе, груди без вади — хай він над тобою782 Стане, а ти простягнись навскіс на ложі своїм.783 І не вважай, що то зле, як по плечах розпустиш волосся,784 Наче вакханка, й лежиш, мов окриваючись ним.785 Ти ж, на чиїм животі наробила вже складок Люціна, —786 Наче той парф на коні, спиною вмить повертайсь.787 Тисяча способів є. Найпростіший — на правому боці788 Й трохи на спині лежать, тобто — напівгорілиць.789 Ні Аполлона триніжок тобі, ні Аммон, що з рогами,790 Певних таких не дадуть, як моя Муза, порад!791 Тож, коли гідне довір'я багате на досвід мистецтво —792 Вірте! У віршах моїх не розчаруєтесь ви!793 Жінка повинна відчуть до кінця, всім єством, насолоду,794 А водночас хай і він од насолоди тремтить.795 Хай під час любощів шепіт не мовкне солодкий, ласкавий,796 Навіть для пустощів там місце якесь залиши.797 А не вділила тобі до тих любощів смаку Венера —798 Солодко схлипуй хоча б — гину од втіхи, мовляв.799 Справді нещасна та жінка, в якої нечуле до ласки800 Те, що слугує для втіх чоловікам і жінкам!801 Тільки, якщо вдаєш, то, гляди, не впіймайсь на неправді:802 Рухами, блиском очей вміло приховуй брехню.803 Що тобі миле, те голосом, подихом навіть засвідчуй —804 Й тут (хоч і сором про те!) є таємниці свої.805 Жінка, що хоче від гостя платні після втіхи на ложі,806 Вбогою зробить себе: втіхи покинуть її.807 Світлові з вікон усіх не давай проникати у спальню:808 Що не милує очей, те приховає півтінь.809 Втім, і забаві кінець! З колісниці, яку білокрилих810 Лебедів пара тягла, час і пора вже зійти.811 Як перед тим юнаки, так і ви на трофеях любові812 Напис, дівчата, зробіть: "Був у нас вчитель — Назон".