Дон Хуан дуже урочисто пояснив, що життя і свідомість, будучи питанням винятково енергії, належать не лише організмам. З його слів, маги бачили, що землею блукають два типи свідомих істот: органічні й неорганічні, і, зіставивши їх між собою, збагнули, що обидва типи є світними масами, які мільйони енергетичних волокон всесвіту перетинають під усіма можливими кутами. Відрізняються вони одне від одного розміром і ступенем яскравості. Неорганічні створіння — довгі й свічкоподібні, але непрозорі, тоді як органічні — круглі й незрівнянно яскравіші. Ще одна важлива різниця, яку, за словами дона Хуана, помітили маги, — це що життя й свідомість органічних істот швидкоплинні, оскільки ті створені поспішати, тоді як життя неорганічних істот безмежно довше, а їхня свідомість безмежно спокійніша й глибша.
— Спілкування з ними не становить проблеми для магів, — вів дон Хуан. — Неорганічні істоти наділені вирішальним складником для спілкування — свідомістю.
— Та чи дійсно ці неорганічні істоти існують? Як існуємо ми з вами? — спитав я.
— Звісно, існують, — відповів він. — Повір мені, маги — розумні створіння, за жодних обставин вони б не бавилися з відхиленнями свідомості, щоб потім приймати їх за чисту монету.
— Чому ви кажете, що вони живі?
— Для магів бути живим означає мати свідомість. Це означає мати точку збирання й сяйво усвідомлення навколо неї — умова, яка вказує магам на те, що істота перед ними, органічна чи неорганічна, є цілком здатною до спілкування. Сприйняття маги розуміють як передумову життя.
— Тоді неорганічні істоти теж мають помирати. Це так, доне Хуане?
— Звичайно. Вони втрачають усвідомлення зовсім як ми, хіба що тривалість їхньої свідомості вражає уяву.
— Ці неорганічні істоти з’являються до магів?
— Важко сказати, що в них і як. Скажімо так, ми приваблюємо цих істот чи, краще сказати, вони змушені спілкуватися з нами.
Дон Хуан вдивився в мене пильніше.
— Ти геть ні слова не сприймаєш, — сказав він тоном людини, яка дійшла остаточного висновку.
— Для мене майже неможливо думати про це раціонально, — сказав я.
— Я попереджав тебе, що ця тема змусить напружити розум. Тоді правильним буде зачекати з висновками й дозволити справам іти своїм ходом, тобто дозволити неорганічним істотам прийти до тебе.
— Ви серйозно, доне Хуане?
— Страшенно серйозно. Складність із неорганічними істотами в тому, що їхня свідомість дуже повільна проти нашої. Магові знадобляться роки на те, щоб бути визнаним неорганічними істотами. Отже, рекомендовано мати терпіння й чекати. Рано чи пізно вони з’являться. Але не так, як з’являєшся ти чи я. У них найхимерніший спосіб заявити про себе.
— Чим маги приманюють їх? Вони мають якийсь ритуал?
— Ну, вони точно не стоять посеред дороги, закликаючи їх тремкими голосами рівно опівночі, якщо ти це маєш на увазі.
— Що ж тоді вони роблять?
— Приманюють їх уві сні. Я казав, що йдеться не лише про те, щоб приманювати, через акт сновидіння маги змушують цих істот взаємодіяти з собою.
— І як маги змушують їх через цей акт сновидіння?
— Сновидіння — це утримання позиції, куди змістилася точка збирання вві сні. Цей акт створює відчутний енергетичний заряд, що привертає їхню увагу. Це як приманювати рибу — вона клює на наживку. Маги, досягаючи перших двох брам і перетинаючи їх, закидають наживку цим істотам і примушують їх з’явитися. Перетнувши дві брами, ти дав їм знати про свій заклик. Тепер ти повинен чекати від них знаку.
— І який це буде знак, доне Хуане?
— Можливо, поява одного з них, хоча для цього начебто зарано. Я схильний вважати, що їхнім знаком буде лише якесь втручання у твої сни. Гадаю, напади страху, які ти зараз переживаєш, не від нетравлення — це напливи енергії, яку посилають тобі неорганічні істоти.
— Що мені робити?
— Ти повинен зважити свої очікування.
Я не міг зрозуміти, що він має на увазі, і він ретельно пояснив, що наше звичайне очікування, коли йдеться про взаємодію з іншими людьми або органічними істотами, — дістати миттєву відповідь на свій заклик. Однак з неорганічними істотами, оскільки ті відділені від нас найсоліднішим бар’єром — енергією, що рухається з різною швидкістю — маги мусять зважувати свої очікування й підтримувати заклик до спілкування стільки, скільки треба, щоб його визнали.
— Хочете сказати, доне Хуане, що заклик до спілкування — це те саме, що й заняття сновидіннями?
— Так. Але для ідеального результату ти повинен доповнити свої заняття наміром достукатися до цих неорганічних істот. Надсилай їм відчуття могутності і впевненості, відчуття сили, неупередженості. За будь-яку ціну уникай надсилати відчуття страху чи недуги. Вони й самі глибоко недужі, додавати до цього ще й власну недугу, м’яко кажучи, зайве.