Выбрать главу

Дон Хуан спав, коли я нарешті зрозумів, що повністю відновився. Знаючи, що його питання має величезну вагу, я розбудив його й розповів йому про свої відчуття.

— Ти не знайдеш серед неорганічних істот друзів-помічників — лише стосунки прикрої залежності, — заявив він. — Будь надзвичайно обережним. Водяні неорганічні істоти більш схильні до ексцесів. Прадавні маги вважали їх більш приязними, більш здібними до наслідування чи, може, навіть наділеними почуттями. На противагу вогняним, які вважаються більш серйозними, більш стриманими, ніж інші, але також більш гордовитими.

— Що це все означає для мене, доне Хуане?

— Значення надто об’ємне, щоб зараз обговорювати його. Моя тобі порада — здолати страх у своїх снах і своєму житті, щоб убезпечити власну цілісність. Неорганічна істота, яку ти енергетично спустошив, а потім знову зарядив, втратила свою свічкоподібну форму. Вона прийде до тебе по нову дозу.

— Чому ви не зупинили мене, доне Хуане?

— Ти не дав мені часу. До того ж ти навіть не чув, як я кричав тобі залишити неорганічну істоту на землі.

— Ви мали, як завжди, заздалегідь проінструктувати мене про всі ці можливості.

— Я не знав усіх можливостей. У питаннях неорганічних істот я майже новачок. Від цієї частини магічного знання я відмовився на підставі того, що воно надто громіздке і мінливе. Не хочу залежати від ласки будь-якої істоти, органічної чи неорганічної.

Таким був кінець нашої розмови. Мене мала б занепокоїти його відверто негативна реакція, але ж ні. Чомусь я був упевнений: усе, що я зробив, було правильним.

Я продовжував займатися сновидіннями без будь-яких втручань з боку неорганічних істот.

Фіксація точки збирання

Оскільки ми домовились обговорювати сновидіння лише тоді, коли дон Хуан вважатиме це за потрібне, я рідко питав його про це й ніколи не наполягав на продовженні своїх розпитувань за певними межами. Отож я більш ніж охоче слухав його щоразу, як він вирішував поговорити на цю тему. Його коментарі чи обговорення сновидінь незмінно розбавлялись іншими темами з його уроків і завжди звучали раптово й несподівано.

Якось, коли я відвідував його вдома, ми вели розмову на якусь сторонню тему, аж тут без жодної передмови він сказав, що через контакти з неорганічними істотами вві сні прадавні маги ставали значно більш вправними в маніпуляціях точкою збирання — об’ємна і зловісна тема.

Я миттєво вхопився за можливість і спитав дона Хуана, в який час, за його оцінкою, могли жити прадавні маги. Раніше за різних нагод я вже ставив йому те саме питання, але він ніколи не давав мені задовільної відповіді. Однак я був упевнений, що цієї миті — можливо, тому, що він сам порушив цю тему — він може погодитись піти мені назустріч.

— Дуже важке питання, — сказав він. Через тон, яким це було мовлено, мені здалося, що він відкидає моє питання. Я неабияк здивувався, коли він заговорив далі. — Воно випробує твою раціональність не гірше за тему неорганічних істот. До речі, що ти тепер про них думаєш?

— Я відклав свої думки подалі, — сказав я. — Не можу дозволити собі думати так чи інакше.

Моя відповідь привела його в захват. Він розсміявся і зробив зауваження щодо власних страхів і антипатій до неорганічних істот.

— Вони завжди були мені не до душі, — сказав він. — Звісно, головною причиною цього був мій страх перед ними. Я не зумів переступити через нього, коли було треба, і потім він закріпився.

— Ви й зараз їх боїтеся, доне Хуане?

— Я відчуваю не так страх, як гидливість. Не хочу перебувати в їхньому товаристві.

— Є якась конкретна причина для цієї гидливості?

— Найкраща у світі причина: ми — антиподи. Вони люблять рабство, а я люблю свободу. Вони люблять купувати, а я не продаю.

Я нез’ясовно розхвилювався й хутко випалив, що для мене ця тема настільки неприродна, що я не можу сприймати її серйозно.

Він з усмішкою подивився на мене й сказав:

— Найкраще в поводженні з неорганічними істотами чинити так, як ти: заперечувати їхнє існування, проте регулярно відвідувати їх і наполягати, що спиш, а вві сні можливо все. Таким чином, ти себе нічим не зобов’язуєш.

Я відчув дивну провину, хоча й не міг збагнути, чому. Відчув, що мушу спитати:

— Що ви маєте на увазі, доне Хуане?

— Твої зустрічі з неорганічними істотами, — сухо відповів він.

— Жартуєте? Які зустрічі?

— Я не хотів цього обговорювати, але, гадаю, час повідомити тобі, що настирливий голос, який ти чув і який нагадував тобі зосередити увагу сновидіння на предметах з твоїх снів, був голосом неорганічної істоти.