— Це може статися з будь-ким з нас, доне Хуане?
— Цілком імовірно. Особливо якщо маємо відповідний сумарний запас енергії. Вочевидь, повз сумарний запас енергії Еліаса в поєднанні з енергією Амалії неорганічні істоти пройти не могли. Абсурдно довірятися неорганічним істотам. Вони мають власний ритм, і він не людський.
Я спитав дона Хуана, що саме зробив нагваль Росендо, щоб відіслати своїх учнів до того світу. Я знав, що з мого боку питати таке — дурість, адже я розумів, що він проігнорує моє питання. І був щиро здивований, коли він почав розповідати.
— Його кроки — сама простота, — сказав дон Хуан. — Він помістив своїх учнів у дуже маленьке закрите приміщення, щось на кшталт шафки. Потім занурився в сновидіння, покликав розвідника зі сфери неорганічних істот, виголосивши бажання зустріти такого, а потім озвучив свій намір: запропонувати розвідникові власних учнів. Той, звісно, дарунок прийняв і забрав їх у мить безпорадності, коли вони кохалися в тій шафці. Коли нагваль відчинив шафку, їх там більше не було.
Дон Хуан пояснив, що приносити в дар неорганічним істотам своїх учнів — саме те, що робили колись маги минулого. Нагваль Росендо не хотів такого результату, але піддався абсурдній вірі в те, що неорганічні істоти перебувають під його контролем.
— Магічні прийоми смертельно небезпечні, — продовжував дон Хуан. — Я закликаю тебе бути надзвичайно пильним. Не зв’язуйся з тими, хто має ідіотську впевненість у собі.
— Що зрештою сталося з нагвалем Еліасом і Амалією? — спитав я.
— Нагваль Росендо мусив фізично ввійти до того світу й шукати їх, — відповів він.
— Він знайшов їх?
— Так, після значних зусиль. Однак не зумів витягти їх до кінця. Тож двоє молодих людей назавжди залишилися наполовину ув’язненими там.
— Ви знали їх, доне Хуане?
— Звісно, я знав їх, і, запевняю тебе, вони були дуже високого рівня.
Світ тіней
— Ти повинен бути надзвичайно обережним, адже ти от-от станеш жертвою неорганічних істот, — несподівано сказав мені дон Хуан після того, як ми говорили про щось геть не пов’язане зі сновидіннями.
Його заява захопила мене зненацька. Як завжди, я спробував захиститися.
— Вам не треба застерігати мене. Я обережний, — запевнив я його.
— Неорганічні істоти щось затівають, — сказав він. — Я відчуваю це й не можу заспокоювати себе, кажучи, що вони розставляють пастки лише на початку, і таким чином небажані сновидці ефективно й назавжди відсіюються.
Його тон був настільки серйозним, що я миттєво мусив запевнити його, що не збираюся потрапляти до жодних пасток.
— Ти повинен серйозно зважити на те, що неорганічні істоти мають у своєму розпорядженні приголомшливі засоби, — продовжував він. — Їхня свідомість надзвичайна. Порівняно з ними, ми діти, діти з силою-силенною енергії, якої жадають неорганічні істоти.
Я хотів сказати йому, що на абстрактному рівні зрозумів його точку зору та його тривоги, але в конкретному плані я не бачу підстави для його засторог, адже тримаю свої заняття сновидіннями під контролем.
Минуло кілька хвилин ніякового мовчання, перш ніж дон Хуан заговорив знову. Він змінив тему й сказав, що має довести до мого відома дуже важливе питання з його науки сновидінь, питання, яке поки що оминало мою увагу.
— Ти вже розумієш, що брами сновидінь — це певні перешкоди, — сказав він, — але ти ще не зрозумів, що все, що дається як вправа для досягнення й перетину брами — це не те, що являє собою брама насправді.
— Це мені взагалі незрозуміло, доне Хуане.
— Тобто неправильно казати, наприклад, що другу браму досягнуто й подолано, коли сновидець навчається прокидатися в іншому сні або коли навчається змінювати сни, не прокидаючись у світі повсякденного життя.
— Чому це неправильно, доне Хуане?
— Тому що другу браму сновидінь досягнуто і подолано, лише коли сновидець навчається виокремлювати й відстежувати розвідників чужоземної енергії.
— Звідки тоді взагалі з’явилася ідея про зміну снів?
— Прокидатися в іншому сні чи змінювати сни — це тренування, розроблене прадавніми магами, щоб відпрацьовувати вміння сновидця виокремлювати й відстежувати розвідника.
Дон Хуан заявив, що слідування за розвідником — високе досягнення, і що коли сновидці здатні здійснити це, то друга брама відчиняється і всесвіт, що існує за нею, стає для них доступним. Він наголосив, що цей всесвіт існує постійно, але ми не можемо увійти до нього, бо нам бракує енергетичної майстерності, і що, по суті, друга брама сновидінь — це двері до світу неорганічних істот, а сновидіння — ключ, що відчиняє ці двері.