Він застеріг мене, що, оскільки сновидці досягають реальних світів всеохопного впливу та проникають до тих світів, вони мусять постійно зберігати найсерйознішу й неослабну пильність. Будь-яка втрата цілковитої пильності загрожує сновидцю щонайстрашнішою небезпекою.
Цієї миті я знову відчув рух у грудній порожнині, так само, як і того дня, коли моє усвідомлення саме собою змінило рівень. Дон Хуан з силою труснув мене за руку.
— Вважай, що сновидіння — річ надзвичайно небезпечна! — наказав він мені. — І починай просто зараз! І без усіх твоїх чудернацьких витівок!
Тон його голосу був настільки тривожний, що я припинив усе, чим несвідомо займався в цю мить.
— Що зі мною відбувається, доне Хуане? — спитав я.
— Відбувається з тобою те, що ти можеш зміщувати свою точку збирання швидко й легко, — сказав він. — Однак ця легкість має тенденцію робити зміщення хаотичним. Приведи цю легкість до ладу. І не дозволяй собі жодних відхилень.
Я легко міг заперечити, що не знаю, про що він каже, але я знав. І знав також, що маю лише кілька секунд, аби зібратися з силами й змінити власне ставлення, що я й зробив.
Так завершилася наша розмова того дня. Я поїхав додому й майже рік сумлінно щодня повторював те, що велів мені казати дон Хуан. Результати моїх монотонних заклинань були неймовірні. Я був твердо переконаний, що вони мали той самий вплив на моє усвідомлення, який мають фізичні вправи на м’язи мого тіла. Моя точка збирання стала більш рухливою, а це означало, що бачення енергії вві сні стало єдиною метою моєї практики. Моє вміння спрямовувати себе до бачення зростало пропорційно моїм зусиллям. Настала мить, коли я міг без жодного слова налаштуватись на бачення і дійсно відчути той самий результат, як коли заявляв про свій намір уголос.
Дон Хуан привітав мене з моїм досягненням. Я, звісно, вирішив, що він жартує. Він запевнив мене, що каже серйозно, але закликав продовжити викрикувати, принаймні коли я розгублюся. Його вимога не здалася мені дивною. Сам-один, я горлав уві сні на весь голос щоразу, коли це здавалося мені необхідним.
Я виявив, що енергія нашого світу коливається. Мерехтить. Не лише живі істоти, а і все в цьому світі блищить власним внутрішнім сяйвом. Дон Хуан пояснив, що енергія нашого світу складається з шарів блискучих відтінків.
Верхній шар білуватий, інший, безпосередньо прилеглий до нього — зеленувато-жовтий, а ще один, найвіддаленіший — бурштиновий.
Я знаходив усі ці відтінки чи, радше, бачив їхні відблиски щоразу, як предмети, що траплялися мені в примарних станах, змінювали форму. Утім, білувате сяйво завжди було початковим наслідком бачення всього, що продукує енергію.
— Є лише три різні відтінки? — спитав я дона Хуана.
— Їх безмежна кількість, — відповів він, — але з метою встановлення початкового ладу тобі варто зосередитися на цих трьох. Згодом можеш вдаватися до яких завгодно тонкощів і виокремлювати десятки відтінків, якщо зможеш.
— Білуватий шар — відтінок теперішнього положення точки збирання людства, — продовжував дон Хуан. — Скажімо так: це сучасний відтінок. Маги вірять, що все, що робить у наші дні людина, забарвлене в те білувате сяйво. За інших часів положення точки збирання людства робило відтінок панівної енергії світу жовто-зеленим, а за інших, ще більш далеких часів, — бурштиновим. Колір енергії магів бурштиновий, а це означає, що вони енергетично пов’язані з людьми, які існували в далекому минулому.
— Гадаєте, доне Хуане, теперішній білуватий відтінок колись зміниться?
— Якщо людина здатна розвиватися. Велике завдання чаклунів — сформулювати ідею, що заради розвитку людина спочатку має звільнити усвідомлення від прив’язок до суспільного ладу. Щойно усвідомлення буде звільнено, намір скерує його на новий еволюційний шлях.
— Гадаєте, маги досягнуть успіху в цьому завданні?
— Вони вже його досягли. Вони самі тому доказ. Переконати інших у цінності й важливості розвитку — це інша справа.
Іншим типом енергії, який виявився присутнім у нашому світі, але чужим для нього, була енергія розвідників — та, про яку дон Хуан казав, що вона «шкварчить». У своїх снах я натрапляв на безліч предметів, які, щойно я їх бачив, перетворювалися на згустки енергії, що ніби смажилися, укриваючись бульбашками від якоїсь внутрішньої активності, подібної до нагрівання.
— Май на увазі: не кожен розвідник, якого ти знайдеш, належить до сфери неорганічних істот, — зауважив дон Хуан. — Поки що всі знайдені тобою розвідники, окрім блакитного, походили звідти, але лише тому, що неорганічні істоти догоджали тобі. Вони керували виставою. Тепер ти сам-один. Деякі розвідники, які тобі трапляться, будуть не зі світу неорганічних істот, а з інших, ще більш далеких рівнів усвідомлення.