— Ідея усвідомлення як фізичного елементу — просто революційна, — у захваті промовив я.
— Я не казав, що це фізичний елемент, — виправив він. — Це елемент енергетичний. Ти повинен розрізняти їх. Для магів, які бачать, усвідомлення — це сяйво. Вони можуть під’єднати своє енергетичне тіло до того сяйва й слідувати за ним.
— Яка різниця між фізичним та енергетичним елементами? — спитав я.
— Різниця в тому, що фізичні елементи входять до нашої системи інтерпретації, а енергетичні — ні. Енергетичні елементи, як-от усвідомлення, існують у нашому всесвіті. Але ми, як посередні люди, сприймаємо лише фізичні, бо так нас навчили. З тієї ж причини маги сприймають енергетичні елементи — бо так навчили їх.
Дон Хуан пояснив, що використання усвідомлення як енергетичного елементу нашого оточення — квінтесенція магії. У практичному сенсі це означає, що напрям магічного розвитку має, по-перше, звільнити наявну в нас енергію через неухильне дотримання шляху магів, по-друге, застосувати цю енергію для розвитку енергетичного тіла за допомогою сновидінь, і, по-третє, скористатись усвідомленням як елементом оточення, щоб увійти до інших світів зі своїм енергетичним тілом і фізичною подобою.
— Подорожі до інших світів бувають двох типів, — продовжував він. — Перший — це коли усвідомлення підхоплює енергетичне тіло мага й несе куди зможе, другий же — коли маг із повним розумінням вирішує здійснити подорож, скориставшись шляхом усвідомлення. Ти поки що здійснював подорожі першого типу. Другий вимагає неймовірної дисципліни.
Після довгого мовчання дон Хуан виголосив, що в житті мага існують питання, які вимагають майстерного підходу, і поводження з усвідомленням як з енергетичним елементом, відкритим для енергетичного тіла, — найважливіше, найжиттєвіше й найнебезпечніше з цих питань.
Я не знав, як це прокоментувати. Раптом я опинився наче на голках, чіпляючись за кожне його слово.
— Ти не маєш стільки енергії, щоб виконати останнє завдання третьої брами сновидінь, — продовжував він, — але разом з Керол Тіггз ви, безумовно, здатні втілити те, що в мене на думці.
Він зробив паузу, своєю мовчанкою свідомо провокуючи мене спитати, що в нього на думці. Я спитав. Його сміх лише додав атмосфері зловісності.
— Я хочу, аби ви вдвох зламали кордони звичайного світу і, скориставшись усвідомленням як енергетичним елементом, проникли до іншого світу, — сказав він. — Цей злам із проникненням дорівнює переслідуванню переслідувачів. Використання усвідомлення як елементу оточення дозволяє обійти вплив неорганічних істот, але все одно використовує їхню енергію.
Він не схотів надати мені більше інформації, аби не мати на мене впливу, казав він. На його переконання, що менше я знаю заздалегідь, то краще впораюся. Я не погоджувався, але він запевнив мене, що в разі необхідності моє енергетичне тіло чудово здатне саме про себе подбати.
З ресторану ми пішли до адвокатської контори. Дон Хуан швидко владнав свої справи, і за мить ми вже були в таксі, прямуючи до аеропорту. Дон Хуан повідомив мені, що Керол Тіґґз прибуває літаком з Лос-Анджелеса, і що приїздить вона в Мехіко винятково для того, аби виконати останнє завдання вві сні разом зі мною.
— Долина Мехіко — пречудове місце для того чаклунського подвигу, який ти збираєшся здійснити, — прокоментував він.
— Ви ще не казали мені, які саме кроки здійснювати, — сказав я.
Він не відповів мені. Ми більше не розмовляли, та, доки чекали на приземлення літака, він пояснив процедуру, якої я мав дотримуватися. Я мав піти до кімнати Керол у готелі «Реджис», через вулицю від нашого готелю, і досягнувши разом з нею стану повної внутрішньої тиші, я повинен був м’яко поринути в сон, виголосивши намір увійти до сфери органічних істот.
Я перервав його, нагадавши, що завжди мушу чекати появи розвідника, перш ніж виголосити намір увійти до світу неорганічних істот.
Дон Хуан всміхнувся й сказав:
— Ти ще не снив разом з Керол Тіґґз. От побачиш, це справжнє задоволення. Чаклунки не потребують жодних допоміжних засобів. Вони просто входять до того світу, коли схочуть, — для них розвідник завжди в стані готовності.
Я не міг змусити себе повірити, що якась чаклунка здатна робити те, про що він казав. Я гадав, що досягнув певного рівня майстерності в роботі зі світом неорганічних істот. Коли ж я висловив те, що думав, він заперечив, що нема в мене ніякої майстерності, якщо порівняти з тим, на що здатна чаклунка.