Війна — це мистецтво брехні. Тому, коли ти вправний, придурюйся, що невмілий.
Якщо ти діяльний, корч із себе млявого. Якщо ти близько — вдавай, що далеко, якщо далеко — вдавай, що близько. Якщо ворог жадібний — спокуси його жаданим об’єктом. Якщо хаотичний — захопи його. Якщо ворог діє ефективно — будь обачним. Якщо супротивник могутній — уникай його. Якщо його легко розгнівити — вдавайся до провокування. Якщо знаєш про низьку самооцінку нападника — роздмухай його зухвалість. Якщо ворог відпочив — виснаж його. Якщо в його лавах злагода — посій ворожнечу. Нападай на супостата там і тоді, де й коли він неготовий. З’являйся там, де на тебе не чекають. Це — ключові моменти стратегії армії, про які не можна казати наперед (Сунь-дзи, частина 1).
Отож справжня Стратегія — це не досягнення мети у прямий спосіб, коли ти маєш план і мету, а збирання плодів ситуацій, з якими стикаєшся подорозі, коли навіть заплутуєш і змінюєш ситуацію так, що через найменші непомітні зміни і рухи ситуація схиляється у бажаному напрямку.
Немає нічого складнішого за воєнні змагання. І складність цих змагань та маневрів полягає в тому, що потрібно перетворити непряме на пряме, а несприятливі обставини — на сприятливі.
Так ми робимо шлях нашого протиборця непрямим, заманюючи його маленькими принадами. У такий спосіб хоч і вийдемо пізніше, та дійдемо раніше за ворога. Це метода того, хто знає, як використовувати прямі й непрямі стратегії (Сунь-дзи, частина 7).
Залучай нагодованих бійців проти зголоднілих неприятелевих солдатів. Це — спосіб контролювати фізичну силу. Ніколи не нападай в наступовому русі на армію, яка добре впорядковує прапори. Ніколи не налітай на військо з доладними формаціями. Це — гнучкий шлях керувати змінами (Сунь-дзи, частина 7).
Почувши, чого можна досягнути, якщо йти за моїми порадами, досягай згідно з ними стратегічної переваги — так ти підготуєшся до зовнішніх обставин. Використовувати сприятливі умови для здобуття найбільшої сили і впливу, виходячи з ситуації, — це я називаю стратегічною перевагою (Сунь-дзи, частина 1).
І тому неперевершена військова стратегія — зруйнувати плани й стратегії супротивника, дещо слабша — атакувати ворожі союзи та сув’язі; ще гірша — нападати на армію ворога; і найгірша — кидатися на укріплені мурами міста (Сунь-дзи, частина 3).
За давніх часів досвідчений у січі передусім робив непереможним себе і лише після цього очікував нагоди, коли можна перемогти супротивника. Непереможність залежить від тебе, вразливість ворога — від нього. Тому особа, що має бойовий досвід, здатна зробити себе нездоланною, але не може гарантовано змусити ворога бути подоланим (Сунь-дзи, частина 4).
У давнину казали, що людина, майстерна в герці, перемагає того, кого легко перемогти. Тому перемоги людини, вправної у веденні битв, не мають слави відважних і мудрих перемог. Її перемоги у битвах бездоганні. Бездоганність означає, що вона діє там, де перемога певна (гарантована), і завойовує ворога, що вже програв.
Через те майстер бою обирає позицію, де поразка неможлива, й не марнує свого шансу взяти гору над супостатом. А отже, успішна армія вступає в бій тільки після того, як забезпечить собі умови для тріумфу, а подужане військо шукає перемоги лише по тому, як вступило в сутичку (Сунь-дзи, частина 4).
Що маємо тут? Вправний генерал/лідер/менеджер повинен ставити себе в позицію надпереваги — він просто не може не перемогти. Він забезпечує умови для перемоги і контролю ситуації, а його вороги/конкуренти приймають його правила. Мовою бізнесу, таку тотальну перемогу можуть забезпечити будь-які стратегії оформлення майбутнього поля бізнесу: встановлення стандартів, створення попиту, оболонок, створення індустрій. На мою думку, це дуже добре відображається в концепції стратегії блакитного океану. Яскраві приклади Apple з його операційною системою і замиканням продуктів на цю систему і створення конфігурацій з метою узалежнення розробників від оболонки Apple. Apple в цьому випадку своєю системою-оболонкою створила «умови для перемоги», всі ж інші компанії «шукають перемоги після того, як вступили в сутичку».
Принцип «Найкраще — підкорити ворожу армію без боротьби взагалі» вимагає довготривалої підготовки і культивування відчуття перемоги ще до початку битви, відображає впевненість і знання; перемога метафізична, вона, так би мовити, понад грою. Вона вимагає граничних зусиль, які, у свою чергу, вимагають непересічного розуму. Піднятися над пересічністю і над собою, зробити надзусилля — саме в цьому й полягає нині процес інноваційності. Ламання попередніх моделей і створення нових стандартів, продуктів та індустрій визначає позицію переможця. Перемога дуже часто має бути незрозумілою для більшості, а саме: