– Нам потрібно поговорити з вами, – звернувся Джейс до Магнуса.
– Магнусе, – гучний бас належав невисокому чоловікові, якому було трохи за тридцять. Він був мускулистий, з гладко поголеною головою та загостреною борідкою. Тремтячим пальцем він вказував на Магнуса. – Хтось налив святої води в бак мого мотоцикла. Він несправний. Ремонту не підлягає. Всі труби сплавились.
– Сплавились? – пробурмотів Магнус. – Який жах.
– Я хочу знати, хто це зробив! – У його роті блиснули довгі загострені ікла. Клері здивовано витріщилася, вона зовсім по-іншому уявляла собі ікла вампірів. У чоловіка вони були тонкі та гострі як голки. – Ти ж заприсягся не запрошувати вовкулаків сьогодні, Бейне!
– Дітей Місяця тут немає, – відповів Магнус, поглядаючи на свої відполіровані нігті. – І саме через твою дурну ворожнечу. Але якщо хтось із вовкулаків і вирішив зламати твій мотоцикл, і це не мої гості, то що мені до того?
Вампір загарчав з люті, тикаючи пальцем у Магнуса.
– Ти хочеш сказати, що…
Вказівний палець Магнуса злегка ворухнувся. Клері навіть подумала, що їй здалося. Крик вампіра вщух, схопившись за горло, він відкривав рот, але голосу не було чутно.
– Ти зловживаєш гостинністю, – сказав спокійно Магнус, широко розплющивши очі. Клері здивувалася – його зіниці були вертикальні, як у кота.
– А тепер іди. – Він махнув рукою, вампір вправно розвернувся й попрямував через натовп до виходу.
Джейс аж засвистів.
– А це круто.
– Ти про цього злого гнома? – закотив очі до стелі Магнус. – Знаю. А що сталося?
Алек тихо невдоволено фиркнув. Нарешті Клері зрозуміла, що він так сміється. «Частіше б він так робив», – подумала вона.
– Це ми налили святої води у його бак, – сказав він.
– Алеку, замовкни, – перервав його Джейс.
– Я так і думав, мстиві маленькі потвори, – задоволено сказав Магнус. – Ви ж знаєте, що їхні мотоцикли їздять на демонічній енергії. Сумніваюсь, що йому вдасться відремонтувати свого байка.
– На одну п’явку з крутим мотоциклом менше, – сказав Джейс. – Моє серце просто обливається кров’ю.
– Я чув, що деякі їхні байки можуть літати, – втрутився Алек, посміхаючись.
– Це лише стара відьомська оповідка, – відповів Магнус, і його котячі очі засяяли. – То через це ви хотіли зіпсувати мою вечірку? Щоб зламати один з мотоциклів вампірів?
– Ні, – поважно втрутився Джейс. – Нам треба поговорити з вами. І бажано наодинці.
Магнус повів бровою. «Чортівня, – подумала Клері, – ще один, хто так робить».
– У мене проблеми з Конклавом?
– Ні, – відповів Джейс.
– Ймовірно, що ні, – сказав Алек. – Ай! – Джейс копнув його у щиколотку.
– Ні, – повторив Джейс. – Ми розмовлятимемо з вами під грифом Завіту. – Якщо ви допоможете нам, усе, що ви повідомите, буде зберігатися в таємниці.
– А якщо я відмовлюся?
Джейс широко розправив руки. Рунічні тату на його долонях почорніли.
– Думаю, нічого не трапиться. А може, до вас прийдуть Брати із Безмовного Міста.
Голос Магнуса розливався солодко як мед, але під ним відчувався лід.
– Це такий вибір ти мені пропонуєш, маленький Мисливче?
– У вас немає вибору, – відповів Джейс.
– Саме так. Це я і мав на увазі, – сказав Магнус.
Спальня Магнуса буяла барвами: на підлозі лежав матрац, накритий простирадлами та покривалом канаркового кольору, на яскраво-синьому столику було безліч баночок із косметикою. Навіть більше, ніж мала Ізабель. Веселкові оксамитові гардини ховали панорамні вікна, а пухнастий хутряний килим укривав підлогу.
– Гарна місцина, – сказав Джейс, відсовуючи тяжку штору. – Припускаю, що головному магу Брукліна добре платять?
– Платять, – не заперечував Магнус. – Щоправда, соціальних пільг немає. Навіть зуби лікую за власний кошт. – Він зачинив за собою двері та сперся на них спиною. Коли він схрестив руки, його сорочка трохи піднялася, відкривши золотисту шкіру живота без пупа. – Ну, то що задумали ваші хитрі малі голови?
– Це не вони, – сказала Клері, намагаючись випередити Джейса. – Це я хотіла поговорити з вами.
Магнус поглянув на неї своїми нелюдським очима.
– Ти не з ними. І ти не з Конклаву. Але ти можеш бачити Невидимий Світ.
– Моя мати була з Конклаву, – відповіла Клері. Вона вперше сказала це вголос і була впевнена, що каже правду. – Але вона ніколи не говорила мені про це і тримала все в таємниці. Я не знаю чому.