Нарешті «Міри й ваги» відшвартувався й посунув у космос.
— Пілоти, — пролунав у динаміку голос Вінзіка, від якого я підскочила мало не до стелі. — Хочу повідомити вас, що сьогоднішнє тренування особливо важливе. Ой, леле! Сьогодні з нами на борту важливі чиновники з Міжзір’я, які хочуть побачити ваш прогрес. Тому попрошу вас зробити мені послугу, проявивши себе якнайкраще й вразивши їх.
Сьогодні? З усіх днів саме сьогодні подивитися на нас сюди прибули додаткові спостерігачі? Я вже зібралася зв’язатися з дроном і скасувати операцію. Але ні. Вирішила йти до кінця.
У тиші ми відійшли на безпечну відстань від Міжзір’я, а тоді в голові моїй пролунав крик, і ми ввійшли в безвість.
За тренувальний день у мене не було часу думати про дрон та його місію.
Я літала в космосі, рятуючись від роїв бойових дронів, що імітували самонавідні астероїди. Зі мною в парі літала Брейд, і разом ми спробували залетіти в лабіринт делвера, проте жарини були до того готові. Їхня група відділилася від зовнішньої стінки лабіринту й помчала на нас.
— Ухильний маневр зі зрізом праворуч, — скомандувала я, розвертаючи зореліт.
Це відкинуло мене вбік, але на інерції я продовжувала нестися вперед. Датчики відстані показали, що Брейд — замість того, щоб виконувати наказ — помчала в саму гущу жарин. Сердито гиркнувши, я ввімкнула приватний канал.
— Брейд, виконуйте наказ!
— Я можу з ними впоратися, — відказала вона.
— Навіть не сумніваюся. Але чи здатні ви виконувати накази?
Вона й далі летіла на жарини. Тоді, просто перед ними, вильнула й попрямувала назад, до мене. Я видихнула, нарешті усвідомивши, що весь цей час затримувала подих.
— Добре, — промовила я. — Ухильний маневр зі зрізом праворуч.
Я повела нас в інший бік широким гаком, уникаючи жарин. Брейд летіла за мною, і ми одночасно перекрутилися, за моєю командою.
— Добре, — сказала я, заходячи на ворога з вигіднішого кута. — Тепер ви ведіть.
— Точно?
— Я летітиму за вами.
Я відчула рішучість у її діях, коли вона прискорилася й вирвалася наперед. Жарини були передбачувані в тому, як намагалися нас знищити, тому наш маневр зібрав їх усіх просто перед нами. Брейд, одначе, було не дуже просто збити їхню групу.
Я ж, своєю чергою, підбила ту, що підлетіла до неї. Обидві ми спіймали трішки уламків щитами, але майже ідеально прошмигнули між двох нових груп, що неслися на нас.
Ці жарини, намагаючись підбити нас, почали вдарятися одна об одну, тож ми вилетіли з низки вогненних вибухів, поки добра дюжина ворожих апаратів розривалася, врізаючись один в одного.
— Це було просто неперевершено, — вигукнула Брейд, женучи разом зі мною до лабіринту.
— Хоч деколи я знаю, що кажу.
— Через це, власне, я вас і не слухаю.
— Так, чого ж так?
— Бо зі мною ви розмовляєте не так, як із рештою, — пояснила вона. — Навіть не спитали в мене про планету диких людей. А я знаю, ви бачили новини. Зараз усі мене бояться й дивляться навіть більш косо, ніж до того. Авжеж, запевняють, ніби розуміють, що я не така, як ті, небезпечні. Але однаково продовжують витріщатися з осторогою.
Трясця. Брейд, існує ціла планета, де до тебе всі будуть ставитися нормально! Я мало не прохопилася, насилу стримавшись. Розуміла, що зараз не час.
— Для мене, — сказала я натомість, — ви частина моєї команди.
— Так, — підтвердила вона. — І мені це подобається.
Я навіть не сумнівалася, що вона каже правду. Разом ми підлетіли до лабіринту. За програмою сьогоднішнього тренування, ми мали подолати жарини й залетіти всередину — як у бою зі справжнім делвером. Наблизилися до нашої секції лабіринту, блискучу металеву поверхню якої вкривали численні входи в тунелі. Неподалік від нас туди ж підлетіли три інші зорельоти: Вейпор, Гешо й Морріумура.
— Туди, — скомандувала я, клацаючи на екран, щоб підсвітити потрібний вхід для Брейд.
— Слухаюся, — мовила вона.
Не встигла я спрямувати свій зореліт, як датчики відстані просто сказилися. Різко взяла вбік, і негайно ж із тунелю на божевільній швидкості, мало не протаранивши мене, вилетіла пара жарин. Так різко вони ще ніколи не літали. Я лайнулася, вирівнюючи корабель, але й ті дрони, що переслідували нас, теж прискорилися. Щоб триматися від них на відстані, довелося розганятися до маґ-4 — швидкості, занадто високої для ведення бою.
— Це що таке? — погукала в передавач Брейд. — Центре, ви що творите?
Я заледве ухилилася від ще однієї пари жарин. Довелося знову прискорюватися, та ще одна група, що наближалася до нас, різко крутнулася й почала таранити сама себе. Що, в ім’я зірок, відбувається?