Выбрать главу

— Один корабель? — уточнив Кобб.

— Усього один, сер. Подібних у Старшини ми не бачили. Команда перехоплення готується злітати з поверхні планети, але це дуже дивно. Нащо відправляти лише один корабель? Дні, коли вони намагалися протягнути бомбардувальник для знищення «Альти», давно позаду.

— Далеко він? — спитала я, знаючи відповідь наперед, бо той був зовсім близько. Я це відчувала.

— Наближається до верхнього шару, наразі перебуває на орбітальному екваторі, — сказав Рікольфр. — Аналітики вважають, що це новий тип дрона, надісланий перевірити час реакції гармат.

— Я злітаю перевірити, сер, — звернулась я до Кобба. — Звідси буде швидше, ніж з поверхні.

Кобб кинув на мене погляд.

— Сер, благаю, — мовила я. — Обіцяю не робити дурниць.

— Відправлю з тобою Скритну, — сказав він. — Без мого наказу навіть не намагайся втекти від неї або вступити в бій з кораблем. Тобі все ясно?

Я кивнула, зрозумівши сенс між рядків. Він мене перевіряв. Хотів переконатися, чи здатна я ще виконувати накази. Напевно, мені мало б стати соромно, що досі доводиться таке перевіряти.

Я полізла в кабіну, Родж із Коббом вийшли. Мені треба було обдумати Роджів план, що й казати вже про надокучливу тривогу, яку я досі відчувала, після того, як делвер набув моєї подоби.

Одначе в той момент найбільше я хотіла повернутися в кабіну. А ще — дізнатися, чому Старшина відправила на перевірку нашої оборонної системи всього один корабель.

7

Я хутко провела передстартову перевірку.

— М-Боте, готовий?

У відповідь — тиша.

— М-Боте? — повторила я, стурбовано стукаючи по консолі. — Ти в нормі?

— Я не відповідаю, бо ви не бажаєте розмовляти зі мною. Пам’ятаєте? — сказав він.

А, точно. Він сердився, бо я заглушила його. Струснувши головою, я зняла передавач і почепила його на панель приладів.

— Вибач, але через тебе в мене могли виникнути проблеми.

— Спенсо, я не створюю вам нових проблем, а лише вказую на ті, що вже є.

— Я ж попросила пробачення.

— Але ж очевидно, що вам краще без мене. До цього логічного висновку я дійшов навіть без залучення значних обчислювальних потужностей.

— У твої часи всі комп’ютери були такі вперті? — спитала я.

— Нас створили за людською подобою, щоб ми імітували їхні дії та емоції.

— Ой. А я ж просила, щоб ти так поводився, так?

Я подивилася на зелену лампу, що засвітилася на стіні, сповіщаючи мене, що Кобб і Родж вийшли, і можна починати розгерметизацію ангара. Запустила маневрувальні двигуни, двері відчинилися, і я спрямувала зореліт у вакуум.

За кілька хвилин на своєму кораблі з іншого відсіку вилетіла Кіммалін.

— Гей, — звернулася вона до мене через передавач, — а що ми зараз робимо?

— До планети наближається невідомий інопланетний корабель. Зараз він проходить крізь захисні шари.

Я прискорилася й помчала уздовж тоненького краю платформи. Кіммалін — за мною.

— Один корабель? Гм.

— Сама знаю.

Я звернула там, де, за моїми відчуттями, мав бути він. Поки що не розуміла, що це має означати — навіть чи є він там, не була впевнена.

— За мною.

— За мною, — повторив голос у кабіні позаду мене, і я аж підскочила з несподіванки.

Обернувшись, я побачила жовто-синю Слимачку, що сиділа між ящиком з інструментами й аварійним запасом води.

— Слимачко?

Як завжди, істота ідеально повторила слово. Клас. Я мала б розсердитися на Добсі й решту техніків за недогляд, але… Однак вони не доглядачі домашніх улюбленців, а механіки. Крім того, Слимачка звикла залазити туди, де найменше очікуєш побачити її.

Головне — не виконувати небезпечних маневрів, бо я не була впевнена, які перевантаження здатна витримати Слимачка. Поки що ж я неслася на чужинський корабель. Вірний своєму слову, М-Бот не розмовляв зі мною, одначе таки проклав маршрут на моніторі, підсвітивши траєкторію, за якою ми могли перехопити зореліт. Нарешті вивів на екран повідомлення: «Завдяки даним із наших сенсорів спостереження, я розрахував траєкторію корабля. Він просувається зовсім не розумним маршрутом. Оборонні платформи відкрили по ньому вогонь».

— Ха, — пхикнула я. — Мабуть, інженери вгадали. Вони вважають, що це розвідник, відправлений перевірити функціональність наших платформ.

«Цілком логічно, — відповів він текстом на екрані. — Якби той зореліт мав на меті долетіти до поверхні Детриту, він обрав би маршрут в обхід платформ, за межею досяжності гармат. Крелли так уміють».