Я не вірила їм, вважаючи ці слова пропагандою. Ну, аякже, Куна говоритиме, що технологію неможливо викрасти. Щоправда, вони згадали, що це вже пробували зробити й до мене.
Отже, я мусила виконати те, що іншим виявилося не до снаги — ще й під наглядом Старшини.
— Але для чого вам пілоти? — запитала я, намагаючись витягнути ще трохи інформації. — Населення Старшини величезне. Не сумніваюся, вам не бракує і своїх льотчиків. Що то за спеціальний проект, для якого вам потрібні саме ми?
Напевно, для війни з моїм народом, як казав Йорґен. Я не відкидала, що Старшина невипадково почала набирати нових пілотів для спеціальної місії саме після того, як мій народ навчився виходити за межі Детриту.
Куна заглянули мені в очі.
— Це дуже делікатна тема, посланнице Аланік, тому я попрошу тримати цю інформацію в секреті.
— Авжеж-авжеж.
— У нас є… підстави вважати, що делвери знову звернули на нас увагу, — тихо промовили вони, — і незабаром повернуться.
Я різко вдихнула. Спогади про те, що сталося з першими поселенцями на Детриті були ще свіжі після перегляду відео. Слова Куни мали б мене шокувати, та натомість нещадно повернули в реальність — як очікувана фінальна нота в пісні.
— Це не провина цитоніків, — провадили Куна. — Принаймні не цього разу. Ми боїмося, що делвери просто вирішили знову повернутися в наш вимір.
— І що нам робити? — спитала я.
— Цього разу ми більше не будемо труситися й чекати, коли вони підуть. Тепер у нас є таємна зброя, розроблена, щоб боротися з ними. На жаль, для її активації нам необхідні вправні пілоти. На противагу вашим словам, армія в нас надзвичайно маленька. Це такий побічний ефект нашого мирного життя. Старшина керує не військовою силою, а технологічним просвітництвом.
— Що значить, ви не воюєте з расами, яких недолюблюєте, а просто відмовляєте їм у доступі до понадсвітлових польотів, — закінчила я. — Військо вам не потрібне, оскільки маєте контроль над пересуванням.
На це Куна лиш мовчки склали пальці, і я сприйняла цей знак як ствердну відповідь. Нараз усе склалося. Чому Старшина не запустить велетенський флот, щоб знищити нас? Чому в боях я бачила так мало зорельотів, якими керують живі пілоти? Чому лише сто дронів за атаку? Просто в Старшини немає достатньої кількості вояків.
Раніше я вважала, що для управління імперією необхідне велетенське військо. Тут же вигадали інший метод. Якщо маєш повний контроль над гіперприскоренням, потреба воювати з ворогами відпадає сама по собі. Міжпланетні подорожі на досвітлових швидкостях займають сотні років, але якщо неприятель не може тебе дістати — він не нападе.
Куна нахилилися ближче.
— Посланнице Аланік, я — далеко не остання постать у тутешньому уряді й маю особистий інтерес до вашого народу. Я вважаю делверів серйозною загрозою. Якщо урдайлійці нададуть нам пілотів, я зможу посприяти, щоб ваше прийняття пройшло гладко. Можливо навіть, ви отримаєте повноцінне громадянство.
— Добре, — сказала я. — З чого почнемо?
— Я належу до групи планування боротьби з делверами, проте операцією не командуватиму. Це обов’язок Департаменту захисних служб. Його головне завдання — усувати зовнішні загрози для Старшини. Наприклад, вони відповідають за стримування людської пошесті.
— Людей?
— Так. Запевняю, ваші колишні… вороги не становлять вам загрози. Департамент захисних служб керує наглядовими платформами на орбітах їхніх тюрем і пильнує, щоб люди звідти нікуди не втекли.
Тюрем.
Вони сказали це в множині. Тюрем.
Отже, ми не самі. Я потамувала радість, яка, однак, була невелика — частково через усвідомлення ще одної речі. Той Департамент захисних служб, про який сказали Куна… напевно, це і є та сама група, яку ми називали креллами.
То я безпосередньо працюватиму на креллів?
— Щоб приєднатися до них, доведеться скласти їхній іспит, — сказали Куна. — Мені дозволили записати на відбір кількох пілотів, яких я обирали особисто. Бачите, між департаментами існують деякі незгоди, позаяк кожен із них має власні… теорії щодо того, як найкраще протистояти делверам. Ваш вид я вважаю найкращим претендентом на це завдання. У вас залишилися військові традиції з часів союзу з людьми — прикрого непорозуміння. Водночас ви мирний народ, якому можна довіряти. Доведіть, що я не помиляюся. Відбір на проект буде завтра, після того ви представлятимете мої інтереси в програмі підготовки. У разі успіху я буду особистим куратором вашого народу під час набуття громадянства.